Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
English Standard Version
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
The Parable of the Sower
Again he began to teach beside the sea. And a very large crowd gathered about him, so that he got into a boat and sat in it on the sea, and the whole crowd was beside the sea on the land.
Again he began to teach beside the sea. And a very large crowd gathered about him, so that he got into a boat and sat in it on the sea, and the whole crowd was beside the sea on the land.
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
And he was teaching them many things in parables, and in his teaching he said to them:
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
And as he sowed, some seed fell along the path, and the birds came and devoured it.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
Other seed fell on rocky ground, where it did not have much soil, and immediately it sprang up, since it had no depth of soil.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
And when the sun rose, it was scorched, and since it had no root, it withered away.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
Other seed fell among thorns, and the thorns grew up and choked it, and it yielded no grain.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
And other seeds fell into good soil and produced grain, growing up and increasing and yielding thirtyfold and sixtyfold and a hundredfold.”
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
And he said, “He who has ears to hear, let him hear.”
Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
The Purpose of the Parables
And when he was alone, those around him with the twelve asked him about the parables.
And when he was alone, those around him with the twelve asked him about the parables.
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
And he said to them, “To you has been given the secret of the kingdom of God, but for those outside everything is in parables,
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
so that
“‘they may indeed see but not perceive,
and may indeed hear but not understand,
lest they should turn and be forgiven.’”
“‘they may indeed see but not perceive,
and may indeed hear but not understand,
lest they should turn and be forgiven.’”
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
And he said to them, “Do you not understand this parable? How then will you understand all the parables?
Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
And these are the ones along the path, where the word is sown: when they hear, Satan immediately comes and takes away the word that is sown in them.
Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
And these are the ones sown on rocky ground: the ones who, when they hear the word, immediately receive it with joy.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
And others are the ones sown among thorns. They are those who hear the word,
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
but the cares of the world and the deceitfulness of riches and the desires for other things enter in and choke the word, and it proves unfruitful.
А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
But those that were sown on the good soil are the ones who hear the word and accept it and bear fruit, thirtyfold and sixtyfold and a hundredfold.”
І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
A Lamp Under a Basket
And he said to them, “Is a lamp brought in to be put under a basket, or under a bed, and not on a stand?
And he said to them, “Is a lamp brought in to be put under a basket, or under a bed, and not on a stand?
Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
For nothing is hidden except to be made manifest; nor is anything secret except to come to light.
І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
And he said to them, “Pay attention to what you hear: with the measure you use, it will be measured to you, and still more will be added to you.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
For to the one who has, more will be given, and from the one who has not, even what he has will be taken away.”
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
The Parable of the Seed Growing
And he said, “The kingdom of God is as if a man should scatter seed on the ground.
And he said, “The kingdom of God is as if a man should scatter seed on the ground.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
He sleeps and rises night and day, and the seed sprouts and grows; he knows not how.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
The earth produces by itself, first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
But when the grain is ripe, at once he puts in the sickle, because the harvest has come.”
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
The Parable of the Mustard Seed
And he said, “With what can we compare the kingdom of God, or what parable shall we use for it?
And he said, “With what can we compare the kingdom of God, or what parable shall we use for it?
Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
It is like a grain of mustard seed, which, when sown on the ground, is the smallest of all the seeds on earth,
а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
yet when it is sown it grows up and becomes larger than all the garden plants and puts out large branches, so that the birds of the air can make nests in its shade.”
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
With many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.
Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
He did not speak to them without a parable, but privately to his own disciples he explained everything.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
Jesus Calms a Storm
On that day, when evening had come, he said to them, “Let us go across to the other side.”
On that day, when evening had come, he said to them, “Let us go across to the other side.”
І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
And leaving the crowd, they took him with them in the boat, just as he was. And other boats were with him.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
And a great windstorm arose, and the waves were breaking into the boat, so that the boat was already filling.
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
But he was in the stern, asleep on the cushion. And they woke him and said to him, “Teacher, do you not care that we are perishing?”
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
And he awoke and rebuked the wind and said to the sea, “Peace! Be still!” And the wind ceased, and there was a great calm.
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
He said to them, “Why are you so afraid? Have you still no faith?”