Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
И опять начал учить при море; и собралось к Нему множество народа, так что Он вошёл в лодку и сидел на море, а весь народ был на земле, у моря.
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
И учил их притчами много, и в учении Своём говорил им:
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
и, когда сеял, случилось, что иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
Иное упало на каменистое место, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока;
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
когда же взошло солнце, увяло и, как не имело корня, засохло.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
Иное упало в терние, и терние выросло, и заглушило семя, и оно не дало плода.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
И иное упало на добрую землю и дало плод, который взошёл и вырос, и принесло иное тридцать, иное шестьдесят, и иное сто.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
И сказал им: кто имеет уши слышать, да слышит!
Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
Когда же остался без народа, окружающие Его, вместе с двенадцатью, спросили Его о притче.
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
И сказал им: вам дано знать тайны Царствия Божия, а тем внешним всё бывает в притчах;
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
так что они своими глазами смотрят, и не видят; своими ушами слышат, и не разумеют, да не обратятся, и прощены будут им грехи.
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
И говорит им: не понимаете этой притчи? Как же вам уразуметь все притчи?
Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
Посеянное при дороге означает тех, в которых сеется слово, но к которым, когда услышат, тотчас приходит сатана и похищает слово, посеянное в сердцах их.
Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
Подобным образом и посеянное на каменистом месте означает тех, которые, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
но не имеют в себе корня и непостоянны; потом, когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняются.
А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
Посеянное в тернии означает слышащих слово,
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
но в которых заботы века сего, обольщение богатством и другие пожелания, входя в них, заглушают слово, и оно бывает без плода.
А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
А посеянное на доброй земле означает тех, которые слушают слово и принимают, и приносят плод, один в тридцать, другой в шестьдесят, иной во сто крат.
І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
И сказал им: для того ли приносится свеча, чтобы поставить её под сосуд или под кровать? не для того ли, чтобы поставить её на подсвечнике?
Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, и ничего не бывает потаённого, что не вышло бы наружу.
І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
И сказал им: замечайте, что слышите: какою мерою мерите, такою отмерено будет вам и прибавлено будет вам, слушающим.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
Ибо кто имеет, тому дано будет, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет.
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
И сказал: Царствие Божие подобно тому, как если человек бросит семя в землю,
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
и спит, и встаёт ночью и днём; и как семя всходит и растёт, не знает он,
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
ибо земля сама собою производит сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
Когда же созреет плод, немедленно посылает серп, потому что настала жатва.
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
И сказал: чему уподобим Царствие Божие? или какою притчею изобразим его?
Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
Оно — как зерно горчичное, которое, когда сеется в землю, есть меньше всех семян на земле;
а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
а когда посеяно, всходит и становится больше всех злаков, и пускает большие ветви, так что под тенью его могут укрываться птицы небесные.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
И таковыми многими притчами проповедовал им слово, сколько они могли слышать.
Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
Без притчи же не говорил им, а ученикам наедине изъяснял всё.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
Вечером того дня сказал им: переправимся на ту сторону.
І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
И они, отпустив народ, взяли Его с собою, как Он был в лодке; с Ним были и другие лодки.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
И поднялась великая буря; волны били в лодку, так что она уже наполнялась водою.
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
А Он спал на корме на возглавии. Его будят и говорят Ему: Учитель! неужели Тебе нужды нет, что мы погибаем?
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
И, встав, Он запретил ветру и сказал морю: умолкни, перестань. И ветер утих, и сделалась великая тишина.
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
И сказал им: что вы так боязливы? как у вас нет веры?