Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
Оттуда вышел Он и пришёл в Своё отечество; за Ним следовали ученики Его.
І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
Когда наступила суббота, Он начал учить в синагоге; и многие слышавшие с изумлением говорили: откуда у Него это? что за премудрость дана Ему, и как такие чудеса совершаются руками Его?
Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
Не плотник ли Он, сын Марии, брат Иакова, Иосии, Иуды и Симона? Не здесь ли, между нами, Его сёстры? И соблазнялись о Нём.
Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
Иисус же сказал им: не бывает пророк без чести, разве только в отечестве своём и у сродников и в доме своём.
І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
И не мог совершить там никакого чуда, только на немногих больных возложив руки, исцелил их.
І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
И дивился неверию их; потом ходил по окрестным селениям и учил.
І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
И, призвав двенадцать, начал посылать их по два, и дал им власть над нечистыми духами.
і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
И заповедал им ничего не брать в дорогу, кроме одного посоха: ни сумы, ни хлеба, ни меди в поясе,
щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
но обуваться в простую обувь и не носить двух одежд.
І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
И сказал им: если где войдёте в дом, оставайтесь в нём, доколе не выйдете из того места.
А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
И если кто не примет вас и не будет слушать вас, то, выходя оттуда, отрясите прах от ног ваших, во свидетельство на них. Истинно говорю вам: отраднее будет Содому и Гоморре в день суда, нежели тому городу.
І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
изгоняли многих бесов и многих больных мазали маслом и исцеляли.
І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
Царь Ирод, услышав об Иисусе (ибо имя Его стало гласно), говорил: это Иоанн Креститель воскрес из мёртвых, и потому чудеса делаются им.
Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
Другие говорили: это Илия, а иные говорили: это пророк, или как один из пророков.
Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
Ирод же, услышав, сказал: это Иоанн, которого я обезглавил; он воскрес из мёртвых.
Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
Ибо сей Ирод, послав, взял Иоанна и заключил его в темницу за Иродиаду, жену Филиппа, брата своего, потому что женился на ней.
Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
Ибо Иоанн говорил Ироду: не должно тебе иметь жену брата твоего.
Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
Иродиада же, злобясь на него, желала убить его; но не могла.
Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
Ибо Ирод боялся Иоанна, зная, что он муж праведный и святой, и берёг его; многое делал, слушаясь его, и с удовольствием слушал его.
Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
Настал удобный день, когда Ирод, по случаю дня рождения своего, делал пир вельможам своим, тысяченачальникам и старейшинам Галилейским, —
і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
дочь Иродиады вошла, плясала и угодила Ироду и возлежавшим с ним; царь сказал девице: проси у меня, чего хочешь, и дам тебе;
І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
и клялся ей: чего ни попросишь у меня, дам тебе, даже до половины моего царства.
Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
Она вышла и спросила у матери своей: чего просить? Та отвечала: головы Иоанна Крестителя.
І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
И она тотчас пошла с поспешностью к царю и просила, говоря: хочу, чтобы ты дал мне теперь же на блюде голову Иоанна Крестителя.
І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
Царь опечалился, но ради клятвы и возлежавших с ним не захотел отказать ей.
І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
И тотчас, послав оруженосца, царь повелел принести голову его.
І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
Он пошёл, отсёк ему голову в темнице, и принёс голову его на блюде, и отдал её девице, а девица отдала её матери своей.
І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
Ученики его, услышав, пришли и взяли тело его, и положили его во гробе.
І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
И собрались Апостолы к Иисусу, и рассказали Ему всё, и что сделали, и чему научили.
І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
Он сказал им: пойдите вы одни в пустынное место и отдохните немного, — ибо много было приходящих и отходящих, так что и есть им было некогда.
І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
Народ увидел, как они отправлялись, и многие узнали их; и бежали туда пешие из всех городов, и предупредили их, и собрались к Нему.
І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
Иисус, выйдя, увидел множество народа и сжалился над ними, потому что они были как овцы, не имеющие пастыря; и начал учить их много.
І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
И как времени прошло много, ученики Его, приступив к Нему, говорят: место здесь пустынное, а времени уже много, —
відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
отпусти их, чтобы они пошли в окрестные деревни и селения и купили себе хлеба, ибо им нечего есть.
Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
Он сказал им в ответ: вы дайте им есть. И сказали Ему: разве нам пойти купить хлеба динариев на двести и дать им есть?
Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
Но Он спросил их: сколько у вас хлебов? пойдите, посмотрите. Они, узнав, сказали: пять хлебов и две рыбы.
І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
Тогда повелел им рассадить всех отделениями на зелёной траве.
і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
И сели рядами, по сто и по пятидесяти.
І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
Он взял пять хлебов и две рыбы, воззрев на небо, благословил и преломил хлебы и дал ученикам Своим, чтобы они раздали им; и две рыбы разделил на всех.
І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
И набрали кусков хлеба и остатков от рыб двенадцать полных коробов.
І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
И тотчас понудил учеников Своих войти в лодку и отправиться вперёд на другую сторону к Вифсаиде, пока Он отпустит народ.
І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
Вечером лодка была посреди моря, а Он один на земле.
І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
И увидел их бедствующих в плавании, потому что ветер им был противный; около же четвёртой стражи ночи подошёл к ним, идя по морю, и хотел миновать их.
Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
Они, увидев Его, идущего по морю, подумали, что это призрак, и вскричали.
всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
Ибо все видели Его и испугались. И тотчас заговорил с ними и сказал им: ободритесь; это Я, не бойтесь.
І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
И вошёл к ним в лодку, и ветер утих. И они чрезвычайно изумлялись в себе и дивились,
Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
ибо не вразумились чудом над хлебами, потому что сердце их было окаменено.
І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
И, переправившись, прибыли в землю Геннисаретскую и пристали к берегу.
І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,
Когда вышли они из лодки, тотчас жители, узнав Его,
кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
обежали всю окрестность ту и начали на постелях приносить больных туда, где Он, как слышно было, находился.
І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
И куда ни приходил Он, в селения ли, в города ли, в деревни ли, клали больных на открытых местах и просили Его, чтобы им прикоснуться хотя к краю одежды Его; и которые прикасались к Нему, исцелялись.