Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима,
І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли.
(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук;
і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
и, придя с торга, не едят, не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей.
Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб?
Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: «люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня,
Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим».
Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное.
І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти своё предание?
Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
Ибо Моисей сказал: «почитай отца своего и мать свою»; и: «злословящий отца или мать смертью да умрёт».
Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
А вы говорите: «кто скажет отцу или матери: корван, то есть «дар Богу» то, чем бы ты от меня пользовался»,
і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей,
обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое, сему подобное.
І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте:
Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека.
І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
И когда Он от народа вошёл в дом, ученики Его спросили Его о притче.
І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?
бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища.
Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека.
З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства,
злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, —
все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.
І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
И, отправившись оттуда, пришёл в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться.
Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
Ибо услышала о Нём женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его;
Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из её дочери.
Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.
Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей.
І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери.
І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.
І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошёл к морю Галилейскому через пределы Десятиградия.
І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
Привели к Нему глухого, косноязычного и просили Его возложить на него руку.
І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
Иисус, отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его;
І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа», то есть: «отверзись».
І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто.
І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они ещё более разглашали.