Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —
(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —
Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"
Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських."
Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»"
І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!
Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —
і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!"
І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!
Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
— воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."
Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
Далі казав: "Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.
З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."
І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-
Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."
І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."
І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.
І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"
І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.
І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.