Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.
І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!