Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі».
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах,
І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
а вбрання Його стало сліпучо білим — ніяка праля не могла б його так відбілити.
І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети [24]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі».
І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»
І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса.
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих».
І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих».
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля [25]?»
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений?
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні».
І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними.
І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його.
І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?»
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти.
І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його.
І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства.
І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам».
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?” — Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує».
І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»
Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!»
І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий.
Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?»
І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом». [26]
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
Ісус та Його учні пішли звідти подорожувати Ґалилеєю. Він не бажав, щоби про те хтось знав, бо Він хотів навчати послідовників Своїх. Ісус казав їм: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але через три дні після смерті Він воскресне».
Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
Однак учні Його не розуміли цих слів, а перепитати Ісуса боялися.
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
В Капернаумі, зайшовши до однієї з хатин, Ісус запитав Своїх учнів: «Про що ви сперечалися дорогою?»
Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
На те вони змовчали, бо по дорозі сперечалися, хто з них є найвеличнішим.
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
Тоді Ісус сів і гукнув усіх дванадцятьох і мовив до них: «Хто хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде слугою всім».
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
Він узяв дитину, поставив її перед ними і, обійнявши, сказав Своїм учням:
Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
«Хто приймає одного з тих малих дітей в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене».
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
Іоан сказав Ісусу: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».
Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
Та Ісус промовив: «Не зупиняйте його, бо той, хто творить диво в ім’я Моє, невдовзі вже не зможе лихословити Мене.
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Кожний, хто допоможе вам чим-небудь, хоч би напоївши вас водою через те, що ви належите до Христа, то істинно кажу вам — той напевне одержить винагороду свою».
Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.
І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
Якщо рука твоя примушує тебе на гріх, відітни її. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки, та потрапити у пекло незгасне,
де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [27]
І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
Якщо нога твоя примушує тебе грішити, відітни її. Краще увійти у вічне життя кульгавим, ніж із двома ногами бути кинутим до пекла.
де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [28]
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
Якщо око твоє примушує тебе на гріх, виколи його. Краще однооким увійти у Царство Боже, аніж з обома очима бути ввергнутим у пекло, де
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
Бо кожен буде просолений та кожна пожертва буде просолена вогнем.[29]