Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили.
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“