Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.
У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.
що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.
Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».
І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».
Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
Іоан сказав словами пророка Ісаї:
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».
се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.
Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.
І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).
Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).
І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».
Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».