Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник,
Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх.
І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос;
За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу!
Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець.
Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
Усі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх.
Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
Я — двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько.
Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали.
Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець.
Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець];
Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
[наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає.
Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
Я — Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене;
Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець.
І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.
За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її.
Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця.
Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.
Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його?
Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому?
Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима.
Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос [1] , скажи нам відкрито!
Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.
Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець,
Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
[як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною,
І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук.
Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця.
Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати.
Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати?
Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом!
Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?
Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, —
то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син?
Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені;
Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці.
Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там.
І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним.