Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
Був один хворий, Лазар з Витанії, із села Марії та її сестри Марти.
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів.
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
Сестри послали передати Йому: Господи, той, кого Ти любиш, хворіє.
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
Почувши це, Ісус сказав: Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї!
Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував.
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
А учні сказали Йому: Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш?
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
Ісус відповів: Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу.
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому!
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
Сказавши це, вів далі: Наш друг Лазар заснув, — піду розбудити його.
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
А Його учні сказали: Господи, якщо заснув, то одужає!
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про звичайний сон.
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
і радію за вас, що Я там не був, щоб ви повірили; та ходімо до нього.
Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
Тоді Хома, званий ще Близнюком, сказав іншим співучням: Ходімо й ми, щоб померти з Ним!
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі.
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій,
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата.
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
Коли ж Марта почула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома.
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
Марта сказала Ісусові: Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат.
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
Але й тепер знаю, що Бог дасть Тобі те, що лише попросиш у Бога.
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
Говорить Йому Марта: Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня.
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
Та Ісус їй сказав: Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, — хоч і помре, буде жити.
І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
І кожний, хто живе й вірить у Мене, — не помре повік. Чи віриш ти в це?
Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
Каже Йому: Так, Господи, я повірила, що Ти — Христос, Син Божий, Який приходить у світ.
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію. Вона пошепки промовила: Учитель прийшов і кличе тебе!
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього,
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта.
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
Ісус, побачивши, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і Сам зворушився.
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
І Він запитав: Де ви його поклали? Йому відповіли: Господи, іди поглянь!
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
Деякі з них зауважили: Хіба не міг Той, Хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
Перебуваючи у внутрішній жалобі, Ісус підходить до гробниці. Це була печера, до якої прилягав камінь.
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
Ісус промовив: Відваліть камінь! Марта, сестра померлого, сказала Йому: Господи, вже чути запах, бо чотири дні вже минуло!
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
Ісус їй відповів: Хіба не сказав Я тобі, що коли будеш вірити, — побачиш Божу славу?
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
Відвалили камінь від печери, [де лежав померлий]. Ісус звів очі вгору й промовив: Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене.
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав!
І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
Промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити.
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус.
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес!
Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте!
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
Це він сказав не від себе, але, бувши того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, —
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом.
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися.
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?