Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

1

Jesus Washes the Disciples' Feet

Now before the feast of the passover, when Jesus knew that his hour was come that he should depart out of this world unto the Father, having loved his own which were in the world, he loved them unto the end.

2

І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

2

And supper being ended, the devil having now put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him;

3

знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

3

Jesus knowing that the Father had given all things into his hands, and that he was come from God, and went to God;

4

устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

4

He riseth from supper, and laid aside his garments; and took a towel, and girded himself.

5

Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

5

After that he poureth water into a bason, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel wherewith he was girded.

6

Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

6

Then cometh he to Simon Peter: and Peter saith unto him, Lord, dost thou wash my feet?

7

Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

7

Jesus answered and said unto him, What I do thou knowest not now; but thou shalt know hereafter.

8

Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

8

Peter saith unto him, Thou shalt never wash my feet. Jesus answered him, If I wash thee not, thou hast no part with me.

9

Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

9

Simon Peter saith unto him, Lord, not my feet only, but also my hands and my head.

10

Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

10

Jesus saith to him, He that is washed needeth not save to wash his feet, but is clean every whit: and ye are clean, but not all.

11

Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

11

For he knew who should betray him; therefore said he, Ye are not all clean.

12

Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

12

So after he had washed their feet, and had taken his garments, and was set down again, he said unto them, Know ye what I have done to you?

13

Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.

13

Ye call me Master and Lord: and ye say well; for so I am.

14

Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

14

If I then, your Lord and Master, have washed your feet; ye also ought to wash one another's feet.

15

Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

15

For I have given you an example, that ye should do as I have done to you.

16

Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

16

Verily, verily, I say unto you, The servant is not greater than his lord; neither he that is sent greater than he that sent him.

17

Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.

17

If ye know these things, happy are ye if ye do them.

18

Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

18

Jesus Predicts His Betrayal

I speak not of you all: I know whom I have chosen: but that the scripture may be fulfilled, He that eateth bread with me hath lifted up his heel against me.

19

Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.

19

Now I tell you before it come, that, when it is come to pass, ye may believe that I am he.

20

Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

20

Verily, verily, I say unto you, He that receiveth whomsoever I send receiveth me; and he that receiveth me receiveth him that sent me.

21

Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

21

When Jesus had thus said, he was troubled in spirit, and testified, and said, Verily, verily, I say unto you, that one of you shall betray me.

22

Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.

22

Then the disciples looked one on another, doubting of whom he spake.

23

Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

23

Now there was leaning on Jesus' bosom one of his disciples, whom Jesus loved.

24

Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

24

Simon Peter therefore beckoned to him, that he should ask who it should be of whom he spake.

25

Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

25

He then lying on Jesus' breast saith unto him, Lord, who is it?

26

Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

26

Jesus answered, He it is, to whom I shall give a sop, when I have dipped it. And when he had dipped the sop, he gave it to Judas Iscariot, the son of Simon.

27

А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

27

And after the sop Satan entered into him. Then said Jesus unto him, That thou doest, do quickly.

28

Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

28

Now no man at the table knew for what intent he spake this unto him.

29

Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

29

For some of them thought, because Judas had the bag, that Jesus had said unto him, Buy those things that we have need of against the feast; or, that he should give something to the poor.

30

Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

30

He then having received the sop went immediately out: and it was night.

31

Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

31

A New Command I Give You

Therefore, when he was gone out, Jesus said, Now is the Son of man glorified, and God is glorified in him.

32

Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

32

If God be glorified in him, God shall also glorify him in himself, and shall straightway glorify him.

33

Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

33

Little children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now I say to you.

34

Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

34

A new commandment I give unto you, That ye love one another; as I have loved you, that ye also love one another.

35

По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

35

By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.

36

Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.

36

Jesus Predicts Peter's Denial

Simon Peter said unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered him, Whither I go, thou canst not follow me now; but thou shalt follow me afterwards.

37

Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

37

Peter said unto him, Lord, why cannot I follow thee now? I will lay down my life for thy sake.

38

Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.

38

Jesus answered him, Wilt thou lay down thy life for my sake? Verily, verily, I say unto thee, The cock shall not crow, till thou hast denied me thrice.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Івана 13

John 13