Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх.
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч.
Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.