Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 15) | (Івана 17) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
  • «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.
  • Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
  • Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.
  • І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
  • Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.
  • Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
  • Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами.
  • Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
  • Тепер же я іду до того, хто послав мене, — і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?
  • Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
  • Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося.
  • Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
  • Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, — пришлю його до вас.
  • А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
  • І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді:
  • за гріх бо не вірують у мене;
  • щодо гріха — бо не вірують у мене,
  • за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
  • щодо справедливости — бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;
  • за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
  • щодо засуду — бо князь цього світу засуджений.
  • Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
  • Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.
  • Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
  • Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, — він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.
  • Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
  • І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам.
  • Усе, що має Отець, — моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
  • Усе, що Отець має, — моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.
  • Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
  • Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, — і побачите мене: я бо йду до Отця.»
  • Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
  • Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене? І оте: Я йду до Отця
  • Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
  • Казали, отже: «Що воно означає, оте "трохи", про яке він говорить? Не знаємо, що він хоче сказати!»
  • Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
  • Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене?
  • Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
  • Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться.
  • Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
  • Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко — з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам'яті про болі нема!
  • І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
  • Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере.
  • І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
  • І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, — він дасть вам у моє ім'я.
  • Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
  • В ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж — і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.
  • Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
  • Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише — одверто про Отця звістую вам.
  • Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
  • Ось того дня проситимете ви в моє ім'я, — і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати:
  • Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
  • Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.
  • Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
  • Я вийшов від Отця і прийшов на світ — і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.»
  • Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
  • Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі.
  • Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
  • І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.»
  • Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
  • Відповів їм Ісус: «Віруєте нині?
  • Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
  • Ось надходить година — і тепер вона, — коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною — Отець.
  • Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
  • Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»

  • ← (Івана 15) | (Івана 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025