Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні.
Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями.
Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.
Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю.
Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?
Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте?
Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його.
Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю.
Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина.
Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть.
Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.
Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них.
Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх.
Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його.
і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником.
Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ.
Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика.
Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.
Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні!
Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся.
Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення.
Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого.
Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив.
Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові?
Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш?
Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи.
Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні!
Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?
Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.
Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
А Ісуса повели від Каяфи в преторій [1]. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху.
Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка?
Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі.
Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, —
Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти.
Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв?
Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?
Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?
Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси.
Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос.
Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.
Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв?