Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 2) | (Івана 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський.
  • З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв.
  • Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним.
  • Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.»
  • Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого.
  • Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»
  • Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись?
  • Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»
  • Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже.
  • Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.
  • Роджене від тїла — тїло, а роджене від Духа — дух.
  • Що народжується від тіла — тіло, а що народжується від Духа — дух.
  • Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.
  • Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти.
  • Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа.
  • Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»
  • Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:
  • Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?»
  • Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш?
  • Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?
  • Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкуємо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
  • Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, — ви ж свідчення нашого не берете до уваги.
  • Коли про земне глаголав вам, і не віруєте, — як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте?
  • Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, — як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?
  • І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
  • Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!
  • І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
  • Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,
  • щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.
  • щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.
  • Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічнє.
  • Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.
  • Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт.
  • Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним — світ спасти.
  • Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
  • Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, — той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
  • Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки.
  • А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, — лихі бо були їхні діла.
  • Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла, щоб не зганено вчинків його.
  • Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його.
  • Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозї роблені.
  • А хто правду чинить — іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.»
  • Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив.
  • Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив.
  • Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
  • А й Йоан христив — в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися.
  • Ще бо не вкинуто в темницю Йоана.
  • Ще бо Йоана не посаджено у в'язницю.
  • Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє.
  • Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм — про очищення.
  • І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.
  • Прийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, — он він христить, та й усі до нього йдуть.»
  • Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.
  • Йоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба.
  • Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним.
  • Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.
  • Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась.
  • У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося!
  • Той мусить рости, я ж малїти.
  • Йому треба рости, мені ж маліти.
  • Хто звиш гряде, той над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.
  • Хто з висоти приходить, той — над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить — над усіма той.
  • І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає.
  • Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги.
  • Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий.
  • Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.
  • Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа.
  • Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.
  • Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
  • Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.
  • Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнїв Божий пробуває на йому.
  • Хто вірує в Сина — живе, життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, — гнів же Божий над таким перебуває.»

  • ← (Івана 2) | (Івана 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025