Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New International Version
Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
Jesus Talks With a Samaritan Woman
Now Jesus learned that the Pharisees had heard that he was gaining and baptizing more disciples than John —
Now Jesus learned that the Pharisees had heard that he was gaining and baptizing more disciples than John —
(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)
although in fact it was not Jesus who baptized, but his disciples.
то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
So he left Judea and went back once more to Galilee.
Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков Йосифу, синові своєму.
So he came to a town in Samaria called Sychar, near the plot of ground Jacob had given to his son Joseph.
Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криницї; було ж коло шестої години.
Jacob’s well was there, and Jesus, tired as he was from the journey, sat down by the well. It was about noon.
Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
When a Samaritan woman came to draw water, Jesus said to her, “Will you give me a drink?”
Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити їжі.
(His disciples had gone into the town to buy food.)
Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
Jesus answered her, “If you knew the gift of God and who it is that asks you for a drink, you would have asked him and he would have given you living water.”
Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
“Sir,” the woman said, “you have nothing to draw with and the well is deep. Where can you get this living water?
Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
Are you greater than our father Jacob, who gave us the well and drank from it himself, as did also his sons and his livestock?”
Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
Jesus answered, “Everyone who drinks this water will be thirsty again,
хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє.
but whoever drinks the water I give them will never thirst. Indeed, the water I give them will become in them a spring of water welling up to eternal life.”
Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
The woman said to him, “Sir, give me this water so that I won’t get thirsty and have to keep coming here to draw water.”
Рече їй Ісус: Іди поклич чоловіка твого, та й приходь сюди.
He told her, “Go, call your husband and come back.”
Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
“I have no husband,” she replied.
Jesus said to her, “You are right when you say you have no husband.
Jesus said to her, “You are right when you say you have no husband.
пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
The fact is, you have had five husbands, and the man you now have is not your husband. What you have just said is quite true.”
Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
“Sir,” the woman said, “I can see that you are a prophet.
Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
Our ancestors worshiped on this mountain, but you Jews claim that the place where we must worship is in Jerusalem.”
Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
“Woman,” Jesus replied, “believe me, a time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem.
Ви кланяєтесь, а чому — не знаєте; ми кланяємось, і чому — знаємо, бо спасеннє від Жидів.
You Samaritans worship what you do not know; we worship what we do know, for salvation is from the Jews.
Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
Yet a time is coming and has now come when the true worshipers will worship the Father in the Spirit and in truth, for they are the kind of worshipers the Father seeks.
Дух — Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
God is spirit, and his worshipers must worship in the Spirit and in truth.”
Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
The woman said, “I know that Messiah” (called Christ) “is coming. When he comes, he will explain everything to us.”
Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
Then Jesus declared, “I, the one speaking to you — I am he.”
І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
The Disciples Rejoin Jesus
Just then his disciples returned and were surprised to find him talking with a woman. But no one asked, “What do you want?” or “Why are you talking with her?”
Just then his disciples returned and were surprised to find him talking with a woman. But no one asked, “What do you want?” or “Why are you talking with her?”
Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
Then, leaving her water jar, the woman went back to the town and said to the people,
Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
“Come, see a man who told me everything I ever did. Could this be the Messiah?”
Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
They came out of the town and made their way toward him.
Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
Meanwhile his disciples urged him, “Rabbi, eat something.”
Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
But he said to them, “I have food to eat that you know nothing about.”
Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
Then his disciples said to each other, “Could someone have brought him food?”
Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
“My food,” said Jesus, “is to do the will of him who sent me and to finish his work.
Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
Don’t you have a saying, ‘It’s still four months until harvest’? I tell you, open your eyes and look at the fields! They are ripe for harvest.
І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
Even now the one who reaps draws a wage and harvests a crop for eternal life, so that the sower and the reaper may be glad together.
Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
Thus the saying ‘One sows and another reaps’ is true.
Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
I sent you to reap what you have not worked for. Others have done the hard work, and you have reaped the benefits of their labor.”
З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
Many Samaritans Believe
Many of the Samaritans from that town believed in him because of the woman’s testimony, “He told me everything I ever did.”
Many of the Samaritans from that town believed in him because of the woman’s testimony, “He told me everything I ever did.”
Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
So when the Samaritans came to him, they urged him to stay with them, and he stayed two days.
А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.
They said to the woman, “We no longer believe just because of what you said; now we have heard for ourselves, and we know that this man really is the Savior of the world.”
Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
Jesus Heals an Official’s Son
After the two days he left for Galilee.
After the two days he left for Galilee.
Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
(Now Jesus himself had pointed out that a prophet has no honor in his own country.)
Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
When he arrived in Galilee, the Galileans welcomed him. They had seen all that he had done in Jerusalem at the Passover Festival, for they also had been there.
Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
Once more he visited Cana in Galilee, where he had turned the water into wine. And there was a certain royal official whose son lay sick at Capernaum.
Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
When this man heard that Jesus had arrived in Galilee from Judea, he went to him and begged him to come and heal his son, who was close to death.
Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
“Unless you people see signs and wonders,” Jesus told him, “you will never believe.”
Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя.
The royal official said, “Sir, come down before my child dies.”
Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
“Go,” Jesus replied, “your son will live.”
The man took Jesus at his word and departed.
The man took Jesus at his word and departed.
Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
While he was still on the way, his servants met him with the news that his boy was living.
Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
When he inquired as to the time when his son got better, they said to him, “Yesterday, at one in the afternoon, the fever left him.”
Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
Then the father realized that this was the exact time at which Jesus had said to him, “Your son will live.” So he and his whole household believed.