Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
King James Bible
Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
And a great multitude followed him, because they saw his miracles which he did on them that were diseased.
Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
And Jesus went up into a mountain, and there he sat with his disciples.
Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
When Jesus then lifted up his eyes, and saw a great company come unto him, he saith unto Philip, Whence shall we buy bread, that these may eat?
Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.
And this he said to prove him: for he himself knew what he would do.
Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
Philip answered him, Two hundred pennyworth of bread is not sufficient for them, that every one of them may take a little.
Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, saith unto him,
Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?
There is a lad here, which hath five barley loaves, and two small fishes: but what are they among so many?
Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
And Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.
Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.
And Jesus took the loaves; and when he had given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to them that were set down; and likewise of the fishes as much as they would.
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
When they were filled, he said unto his disciples, Gather up the fragments that remain, that nothing be lost.
Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
Therefore they gathered them together, and filled twelve baskets with the fragments of the five barley loaves, which remained over and above unto them that had eaten.
Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.
Then those men, when they had seen the miracle that Jesus did, said, This is of a truth that prophet that should come into the world.
Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
When Jesus therefore perceived that they would come and take him by force, to make him a king, he departed again into a mountain himself alone.
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
Jesus Walks on Water
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
And entered into a ship, and went over the sea toward Capernaum. And it was now dark, and Jesus was not come to them.
А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось.
And the sea arose by reason of a great wind that blew.
Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.
So when they had rowed about five and twenty or thirty furlongs, they see Jesus walking on the sea, and drawing nigh unto the ship: and they were afraid.
Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
Then they willingly received him into the ship: and immediately the ship was at the land whither they went.
Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
The day following, when the people which stood on the other side of the sea saw that there was none other boat there, save that one whereinto his disciples were entered, and that Jesus went not with his disciples into the boat, but that his disciples were gone away alone;
инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;
(Howbeit there came other boats from Tiberias nigh unto the place where they did eat bread, after that the Lord had given thanks:)
побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
When the people therefore saw that Jesus was not there, neither his disciples, they also took shipping, and came to Capernaum, seeking for Jesus.
І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
And when they had found him on the other side of the sea, they said unto him, Rabbi, when camest thou hither?
Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Labour not for the meat which perisheth, but for that meat which endureth unto everlasting life, which the Son of man shall give unto you: for him hath God the Father sealed.
Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?
Then said they unto him, What shall we do, that we might work the works of God?
Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
Jesus answered and said unto them, This is the work of God, that ye believe on him whom he hath sent.
Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
They said therefore unto him, What sign shewest thou then, that we may see, and believe thee? what dost thou work?
Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
Our fathers did eat manna in the desert; as it is written, He gave them bread from heaven to eat.
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Moses gave you not that bread from heaven; but my Father giveth you the true bread from heaven.
Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.
For the bread of God is he which cometh down from heaven, and giveth life unto the world.
Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
Then said they unto him, Lord, evermore give us this bread.
Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
And Jesus said unto them, I am the bread of life: he that cometh to me shall never hunger; and he that believeth on me shall never thirst.
Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
But I said unto you, That ye also have seen me, and believe not.
Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
All that the Father giveth me shall come to me; and him that cometh to me I will in no wise cast out.
Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
For I came down from heaven, not to do mine own will, but the will of him that sent me.
Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.
And this is the Father's will which hath sent me, that of all which he hath given me I should lose nothing, but should raise it up again at the last day.
Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
And this is the will of him that sent me, that every one which seeth the Son, and believeth on him, may have everlasting life: and I will raise him up at the last day.
Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
The Jews then murmured at him, because he said, I am the bread which came down from heaven.
і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
And they said, Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? how is it then that he saith, I came down from heaven?
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
Jesus therefore answered and said unto them, Murmur not among yourselves.
Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
No man can come to me, except the Father which hath sent me draw him: and I will raise him up at the last day.
Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every man therefore that hath heard, and hath learned of the Father, cometh unto me.
Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Not that any man hath seen the Father, save he which is of God, he hath seen the Father.
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
Verily, verily, I say unto you, He that believeth on me hath everlasting life.
Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
Your fathers did eat manna in the wilderness, and are dead.
Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
This is the bread which cometh down from heaven, that a man may eat thereof, and not die.
Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
I am the living bread which came down from heaven: if any man eat of this bread, he shall live for ever: and the bread that I will give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
The Jews therefore strove among themselves, saying, How can this man give us his flesh to eat?
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Except ye eat the flesh of the Son of man, and drink his blood, ye have no life in you.
Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
Whoso eateth my flesh, and drinketh my blood, hath eternal life; and I will raise him up at the last day.
Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
For my flesh is meat indeed, and my blood is drink indeed.
Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
He that eateth my flesh, and drinketh my blood, dwelleth in me, and I in him.
Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
As the living Father hath sent me, and I live by the Father: so he that eateth me, even he shall live by me.
Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
This is that bread which came down from heaven: not as your fathers did eat manna, and are dead: he that eateth of this bread shall live for ever.
Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
These things said he in the synagogue, as he taught in Capernaum.
Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
When Jesus knew in himself that his disciples murmured at it, he said unto them, Doth this offend you?
Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
What and if ye shall see the Son of man ascend up where he was before?
Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
It is the spirit that quickeneth; the flesh profiteth nothing: the words that I speak unto you, they are spirit, and they are life.
Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
But there are some of you that believe not. For Jesus knew from the beginning who they were that believed not, and who should betray him.
І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
And he said, Therefore said I unto you, that no man can come unto me, except it were given unto him of my Father.
Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
Peter's Confession of Faith
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
Then said Jesus unto the twelve, Will ye also go away?
Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
Then Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast the words of eternal life.
і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
And we believe and are sure that thou art that Christ, the Son of the living God.
Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
Jesus answered them, Have not I chosen you twelve, and one of you is a devil?