Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Куліша та Пулюя
Переклад Біблії Турконяка
Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.
Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.
Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
Відповів йому Филип: На двісті динаріїв [1] хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?
Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.
Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.
Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.
Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій [2] , то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.
инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;
Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.
побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.
Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?
Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.
Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,
Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.
бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.
Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!
Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.
Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.
Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.
А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —
і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.
Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.
Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.
Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.
Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.
Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!
Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.
Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.
Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.
Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.
Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!
Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?
Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?
Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.
Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.
Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?
Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;
і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!
Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.