Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
Після цього Ісус мандрував по Ґалилеї. Він не хотів йти до Юдеї, бо юдеї намірялися Його вбити.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
Тож Його брати сказали Йому: «Тобі слід іти звідси до Юдеї на свято, щоб Твої послідовники могли побачити Твої діла.
Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
Ніхто не тримає в тайні свої вчинки, якщо хоче бути відомий усім людям. Отже, якщо Ти можеш зробити це, то покажи Себе світові».
Бо й брати Його не вірували в Него.
Його брати говорили це, бо навіть вони самі не вірили в Нього.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
Тоді Ісус мовив до них: «Ще час Мій не настав, але вам годиться будь-який час, щоб піти туди.
Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
Світ не може ненавидіти вас, а Мене він ненавидить, бо Я кажу людям, що вчинки їхні грішні.
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
Ви самі йдіть на свято. Я ж туди зараз не піду, бо час Мій іще не настав».
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
Коли брати Його пішли на свято, Він також пішов, але не відкрито, а таємно.
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
Юдеї шукали Його на святі, кажучи: «Де Той Чоловік?»
І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
І багато хто поміж собою говорили про Нього в натовпі. Одні казали: «Він — добра Людина» — а інші — «Ні, Він обдурює людей».
Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо всі боялися юдейських правителів.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я Храму і почав навчати.
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення — від Бога, чи від Мене Самого.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його — правдивий, і немає кривди в Ньому.
Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах!
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу?
Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити?
І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він — Христос?
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
Навчаючи у Храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він — істинний, але ви Його не знаєте.
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов.
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали Храмову варту схопити Його.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене!
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до Слави Своєї.
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк[29]».
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
Інші говорили: «Цей Чоловік — Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї?
Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос — один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?»
Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса.
Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
Тож Храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?»
Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!»
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні.
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!»
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
Серед них був чоловік на ймення Никодим, який і раніше приходив до Ісуса.[30] То він сказав:
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
«Наш Закон забороняє засуджувати людину, спершу не вислухавши її і не взнавши, що вона вчинила».
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
А юдейські лідери відповіли Никодимові: «Чи не із Ґалилеї часом і ти? Вчи Святе Писання, то й побачиш, що не ведеться там про пророка,[31] який приходить з Ґалилеї».