Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,

Introduction for Theophilus

I composed the first discourse, O Theophilus, concerning all things which Jesus began both to do and to teach,

2

аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

2

until that day in which, having by the Holy Spirit charged the apostles whom he had chosen, he was taken up;

3

перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

3

to whom also he presented himself living, after he had suffered, with many proofs; being seen by them during forty days, and speaking of the things which concern the kingdom of God;

4

і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.

4

Wait for the Holy Spirit

and, being assembled with [them], commanded them not to depart from Jerusalem, but to await the promise of the Father, which [said he] ye have heard of me.

5

Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

5

For John indeed baptised with water, but *ye* shall be baptised with the Holy Spirit after now not many days.

6

Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

6

The Ascension

They therefore, being come together, asked him saying, Lord, is it at this time that thou restorest the kingdom to Israel?

7

Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

7

And he said to them, It is not yours to know times or seasons, which the Father has placed in his own authority;

8

А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

8

but ye will receive power, the Holy Spirit having come upon you, and ye shall be my witnesses both in Jerusalem, and in all Judaea and Samaria, and to the end of the earth.

9

І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

9

And having said these things he was taken up, they beholding [him], and a cloud received him out of their sight.

10

І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,

10

And as they were gazing into heaven, as he was going, behold, also two men stood by them in white clothing,

11

котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

11

who also said, Men of Galilee, why do ye stand looking into heaven? This Jesus who has been taken up from you into heaven, shall thus come in the manner in which ye have beheld him going into heaven.

12

Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

12

Matthias Replaces Judas

Then they returned to Jerusalem from the mount called [the mount] of Olives, which is near Jerusalem, a sabbath-day's journey off.

13

І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

13

And when they were come into [the city], they went up to the upper chamber, where were staying both Peter, and John, and James, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James [son] of Alphaeus, and Simon the zealot, and Jude [the brother] of James.

14

Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

14

These gave themselves all with one accord to continual prayer, with [several] women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.

15

І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):

15

And in those days Peter, standing up in the midst of the brethren, said, (the crowd of names [who were] together [was] about a hundred and twenty,)

16

Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.

16

Brethren, it was necessary that the scripture should have been fulfilled, which the Holy Spirit spoke before, by the mouth of David, concerning Judas, who became guide to those who took Jesus;

17

Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

17

for he was numbered amongst us, and had received a part in this service.

18

Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

18

(This [man] then indeed got a field with [the] reward of iniquity, and, having fallen down headlong, burst in the midst, and all his bowels gushed out.

19

І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.

19

And it was known to all the inhabitants of Jerusalem, so that that field was called in their own dialect Aceldama; that is, field of blood.)

20

Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.

20

For it is written in [the] book of Psalms, Let his homestead become desolate, and let there be no dweller in it; and, Let another take his overseership.

21

Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,

21

It is necessary therefore, that of the men who have assembled with us all [the] time in which the Lord Jesus came in and went out among us,

22

почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

22

beginning from the baptism of John until the day in which he was taken up from us, one of these should be a witness with us of his resurrection.

23

І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.

23

And they appointed two, Joseph, who was called Barsabas, who had been surnamed Justus, and Matthias.

24

І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,

24

And they prayed, and said, Thou Lord, knower of the hearts of all, shew which one of these two thou hast chosen,

25

приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.

25

to receive the lot of this service and apostleship, from which Judas transgressing fell to go to his own place.

26

І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.

26

And they gave lots on them, and the lot fell on Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Дії 1

Acts 1