Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 21) | (Дії 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
  • Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку
  • аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
  • аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.
  • перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
  • Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.
  • і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
  • Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;
  • Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
  • бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.
  • Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
  • Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»
  • Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
  • Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.
  • А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
  • Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»
  • І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
  • І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.
  • І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
  • І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі
  • котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
  • і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»
  • Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
  • Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму — день ходи в суботу.
  • І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
  • Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.
  • Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
  • Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.
  • І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
  • І ставши тими днями Петро серед братів, — зібралось їх разом яких 120, — промовив:
  • Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
  • «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.
  • Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
  • Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.
  • Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
  • Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.
  • І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
  • Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.
  • Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.
  • Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.
  • Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
  • Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,
  • почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
  • почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, — щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»
  • І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
  • І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.
  • І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
  • І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,
  • приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
  • щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.
  • І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
  • І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.

  • ← (Івана 21) | (Дії 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025