Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Стало ся ж, як був Аполос у Коринтї, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,

The Holy Spirit Received at Ephesus

And it came to pass, while Apollos was at Corinth, Paul, having passed through the upper districts, came to Ephesus, and finding certain disciples,

2

рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.

2

he said to them, Did ye receive [the] Holy Spirit when ye had believed? And they [said] to him, We did not even hear if [the] Holy Spirit was [come].

3

І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.

3

And he said, To what then were ye baptised? And they said, To the baptism of John.

4

Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.

4

And Paul said, John indeed baptised [with] the baptism of repentance, saying to the people that they should believe on him that was coming after him, that is, on Jesus.

5

Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.

5

And when they heard that, they were baptised to the name of the Lord Jesus.

6

І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.

6

And Paul having laid [his] hands on them, the Holy Spirit came upon them, and they spoke with tongues and prophesied.

7

Було ж усїх до дванайцяти чоловік.

7

And all the men were about twelve.

8

Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.

8

Paul Ministers in Ephesus

And entering into the synagogue, he spoke boldly during three months, reasoning and persuading [the things] concerning the kingdom of God.

9

Як же деякі закаменїли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й щодня розмовляв в школї одного Тирана.

9

But when some were hardened and disbelieved, speaking evil of the way before the multitude, he left them and separated the disciples, reasoning daily in the school of Tyrannus.

10

Се дїялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, — Жиди й Єленяне.

10

And this took place for two years, so that all that inhabited Asia heard the word of the Lord, both Jews and Greeks.

11

І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,

11

And God wrought no ordinary miracles by the hands of Paul,

12

так що на недужих вкладали з тїла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.

12

so that even napkins or aprons were brought from his body [and put] upon the sick, and the diseases left them, and the wicked spirits went out.

13

Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателїв іменувати над маючими духів лукавих імя Господа Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.

13

The Sons of Sceva

And certain of the Jewish exorcists also, who went about, took in hand to call upon those who had wicked spirits the name of the Lord Jesus, saying, I adjure you by Jesus, whom Paul preaches.

14

Було ж якихсь сїм синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.

14

And there were certain [men], seven sons of Sceva, Jewish high priest, who were doing this.

15

Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?

15

But the wicked spirit answering said to them, Jesus I know, and Paul I am acquainted with; but *ye*, who are ye?

16

І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтїкали з того дому.

16

And the man in whom the wicked spirit was leaped upon them, and having mastered both, prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.

17

Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всїх їх, і величано імя Господа Ісуса.

17

And this became known to all, both Jews and Greeks, who inhabited Ephesus, and fear fell upon all of them, and the name of the Lord Jesus was magnified.

18

І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.

18

And many of those that believed came confessing and declaring their deeds.

19

Доволї ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злїчено цїну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.

19

And many of those that practised curious arts brought their books [of charms] and burnt them before all. And they reckoned up the prices of them, and found it fifty thousand pieces of silver.

20

Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.

20

Thus with might the word of the Lord increased and prevailed.

21

Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.

21

The Riot in Ephesus

And when these things were fulfilled, Paul purposed in his spirit to go to Jerusalem, passing through Macedonia and Achaia, saying, After I have been there I must see Rome also.

22

Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув (який ся) час ув Азиї.

22

And having sent into Macedonia two of those ministering to him, Timotheus and Erastus, he remained himself awhile in Asia.

23

Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.

23

And there took place at that time no small disturbance about the way.

24

Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.

24

For a certain [man] by name Demetrius, a silver-beater, making silver temples of Artemis, brought no small gain to the artisans;

25

Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;

25

whom having brought together, and those who wrought in such things, he said, Men, ye know that our well-living arises from this work,

26

та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всїй Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.

26

and ye see and hear that this Paul has persuaded and turned away a great crowd, not only of Ephesus, but almost of all Asia, saying that they are no gods which are made with hands.

27

І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богинї Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величчє тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.

27

Now not only there is danger for us that our business come into discredit, but also that the temple of the great goddess Artemis be counted for nothing, and that her greatness should be destroyed whom the whole of Asia and the world reveres.

28

Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!

28

And having heard [this], and being filled with rage, they cried out, saying, Great [is] Artemis of the Ephesians.

29

І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушно до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожнїх товаришів Павлових.

29

And the [whole] city was filled with confusion, and they rushed with one accord to the theatre, having seized and carried off with [them] Gaius and Aristarchus, Macedonians, fellow-travellers of Paul.

30

Як же хотїв Павел увійти між народ, не пустили його ученики.

30

But Paul intending to go in to the people, the disciples suffered him not;

31

І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.

31

and some of the Asiarchs also, who were his friends, sent to him and urged him not to throw himself into the theatre.

32

Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.

32

Different persons therefore cried out some different thing; for the assembly was tumultuous, and the most did not know for what cause they had come together.

33

З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.

33

But from among the crowd they put forward Alexander, the Jews pushing him forward. And Alexander, beckoning with his hand, would have made a defence to the people.

34

Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!

34

But, recognising that he was a Jew, there was one cry from all, shouting for about two hours, Great [is] Artemis of the Ephesians.

35

Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!

35

And the townclerk, having quieted the crowd, said, Ephesians, what man is there then who does not know that the city of the Ephesians is temple-keeper of Artemis the great, and of the [image] which fell down from heaven?

36

А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.

36

These things therefore being undeniable, it is necessary that ye should be calm and do nothing headlong.

37

Привели бо ви чоловіків сих, що нї сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.

37

For ye have brought these men, [who are] neither temple-plunderers, nor speak injuriously of your goddess.

38

Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) суддї судять і є старости; нехай позивають один одного.

38

If therefore Demetrius and the artisans who [are] with him have a matter against any one, the courts are being held, and there are proconsuls: let them accuse one another.

39

А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.

39

But if ye inquire anything concerning other matters, it will be settled in the regular assembly.

40

Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б оправдити се збіговище.

40

For also we are in danger to be put in accusation for sedition for this [affair] of to-day, no cause existing in reference to which we shall be able to give a reason for this concourse.

41

І, се промовивши, розпустив громаду.

41

And having said these things, he dismissed the assembly.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Дії 19

Acts 19