Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
А, як утихомирилась буча, покликав Павел учеників і попрощавшись, вийшов у дорогу до Македониї.
Когда беспорядки утихли, Павел созвал учеников, ободрил их, попрощался и отправился в Македонию.
Пройшовши ж ті сторони і напімнувши їх многими словами, прийшов у Грецію.
Проходя через разные области, Павел многими словами ободрял верующих. Придя в Грецию,
Поживши ж (там) три місяцї, як засїли на него Жиди, коли хотїв був плисти в Сирию, надумавсь вернутись через Македонию.
он провел там три месяца. Когда он собирался отплыть в Сирию, иудеи подготовили покушение на него, и он, узнав об этом, решил возвращаться через Македонию.
Товаришували йому до Азиї Сосипатр Вериєць і Солуняне Аристарх та Секунд, та Гай Дервянин, та Тимотей, і Азияне Тихик та Трофим.
Его сопровождали Сопатр, сын Пирра, из Вереи, фессалоникийцы Аристарх и Секунд, Гай из Дервии и Тимофей, а также Тихик и Трофим из провинции Азия.
Ми ж поплили після опрісночних днїв із Филип, та й прибули до них за пять днїв у Трояду, де пробули сїм день.
Мы же после праздника Пресных хлебов отплыли из Филипп и через пять дней присоединились к ним в Троаде. Там мы пробыли семь дней.
Первого ж дня в тижнї, як зібрались ученики на ломаннє хлїба, проповідував їм Павел, хотячи вийти назавтра, і продовжив слово до півночи.
В первый день недели114 мы собрались вместе для преломления хлеба. Павел беседовал с ними, и, так как он намеревался на следующий день отправиться в путь, его речь затянулась до полуночи.
Було ж сьвітла много в гірницї, де ми зібрали ся.
В верхней комнате, где мы собрались, горело много ламп.
Сидїв же один молодець, на ймя Євтих, на вікнї, та й обняв його твердий сон; і, як Павел промовляв много, похилившись зі сну, упав з третього поверху до долу, і підняли його мертвого.
На окне сидел молодой человек по имени Евтих. Поскольку Павел долго говорил, Евтих погрузился в глубокий сон и упал на землю с третьего этажа. Когда его подняли, он был мертв.
Зійшовши ж Павел у низ, припав до него, й обнявши рече: Не трівожтесь, душа бо його в йому.
Павел спустился, лег сверху на молодого человека и обнял его.
— Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
— Не волнуйтесь, — сказал он, — он жив!
Зійшовши ж угору, переломив хлїб, і попоївши, бесїдував богато аж до зорі, та й пійшов.
Павел поднялся наверх, разломил хлеб и стал есть. На рассвете, закончив говорить, Павел отправился в путь,
Привели ж хлопця живого і втішились немало.
а молодого человека отвели домой живым, и всех это очень обрадовало.
Ми ж, прийшовши до корабля, поплили в Асон, хотївши звідтіля взяти Павла, так бо звелїв, хотївши сам ійти пішки.
Мы сели на корабль и отправились в Асс, намереваясь забрать там Павла. Он сам так распорядился, потому что хотел отправиться по суше.
Як же зійшов ся з нами в Асонї, узявши його, прибули ми в Митилену.
В Ассе он встретил нас, и мы, взяв его на корабль, отправились в Митилину.
А відпливши звідтіля, причалили ми другого дня проти Хиоса, на другий же день поплили в Самос, та, побувши в Трогилиї, другого дня прийшли в Милет.
Отплыв оттуда, мы на следующий день прибыли к Хиосу. Спустя еще день мы пристали в Самосе, а еще через день — в Милете.
Надумавсь бо Павел плисти мимо Єфеса, щоб не гаятись в Азиї, а поспішав, коли можна, щоб йому бути в день пятидесятницї в Єрусалимі.
Павел решил миновать Эфес, чтобы не задерживаться в провинции Азия, так как он спешил, желая успеть в Иерусалим ко дню Пятидесятницы.
З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.
Из Милета Павел послал в Эфес, прося старейшин церкви прийти к нему.
Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,
Когда те пришли, он сказал им:
— Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
— Вы знаете, как я жил здесь у вас все время с первого дня, когда я пришел в провинцию Азия.
служачи Господеві з усякою покорою і многими слїзми і спокусами, які прилучали ся менї од Жидівського чигання,
Я со смирением и слезами служил Господу, несмотря на все испытания, через которые мне пришлось пройти из-за заговоров иудеев.
і що я нї від чого корисного не вхиляв ся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам,
Я не упускал ничего из того, что было бы полезно вам, проповедуя и уча вас всенародно и по домам.
сьвідкуючи й Жидам і Єленянам покаяннє перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса Христа.
Я говорил и иудеям, и грекам, что они должны в раскаянии обратиться к Богу и верить в нашего Господа Иисуса.
І ось я, звязаний духом, ійду в Єрусалим, не знаючи, що в йому приключить ся менї.
Сейчас же я, понуждаемый Духом, иду в Иерусалим, не зная, что там со мной будет.
Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.
Я знаю лишь, что в каждом городе Святой Дух свидетельствует мне о том, что меня ждут узы и страдания.
Та нї про що я не дбаю, й не дорога менї душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати євангелию благодати Божої.
Но я не дорожу своей жизнью, только бы мне пройти мой путь и завершить порученное мне Господом Иисусом служение — свидетельствовать Радостную Весть о благодати Божьей.
І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.
И сейчас я знаю, что все вы, с кем я общался и кому возвещал о Царстве, никогда меня больше не увидите.
Тим я сьвідкую вам сьогоднї, що чистий я від крові всїх.
Поэтому я заявляю сегодня: я не повинен ни в чьей погибели,115
Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.
потому что я без утайки возвещал вам весь Божий план.
Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.
Смотрите за собой и за всем стадом, в котором Святой Дух поставил вас руководителями, чтобы вы пасли церковь Божью, которую Он приобрел Себе ценой Своей собственной крови.116
Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.
Я знаю, что когда я уйду, к вам придут лютые волки, а они стада не пощадят.
І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.
Даже среди вас самих появятся люди, которые станут искажать истину, чтобы увести учеников за собой.
Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.
Поэтому будьте бдительны! Помните, что я целых три года предупреждал со слезами день и ночь каждого из вас.
А тепер передаю вас, брати, Богові і слову благодати Його, котрим може збудувати вас і дати вам наслїддє між усїма осьвяченими.
Сейчас я вверяю вас Богу и слову Его благодати, которое может назидать вас и дать вам наследие среди Его святого народа.
Срібла або золота або одежі, — нїчого не жадав я.
Я ни от кого не хотел брать ни серебра, ни золота, ни одежды.
Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оцї руки мої.
Вы сами знаете, что я своими руками зарабатывал на свои нужды и на нужды моих спутников.
У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба помагати малосильним і памятати слова Господа Ісуса, що Він глаголав: Більше щастє давати, нїж приймати.
Во всем, что бы я ни делал, я показывал вам пример того, что так трудясь, мы должны помогать слабым, помня слова Господа Иисуса: «Блаженнее давать, чем принимать».
І се промовивши, упав на колїна свої, і моливсь із усїма ними.
Сказав это, Павел преклонил вместе со всеми колени и помолился.
Доволї ж було плачу у всїх, і, впавши на шию Павлові, цїлували його,
Все плакали и, обнимая Павла, целовали его.