Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 19) | (Дії 21) →

Переклад Куліша та Пулюя

Cовременный перевод WBTC

  • А, як утихомирилась буча, покликав Павел учеників і попрощавшись, вийшов у дорогу до Македониї.
  • Когда беспорядки прекратились, Павел позвал к себе учеников и, обратившись к ним со словами ободрения, простился с ними и отправился в Македонию.
  • Пройшовши ж ті сторони і напімнувши їх многими словами, прийшов у Грецію.
  • На своём пути он говорил о многом таком, что вселяло бодрость в верующих. Затем он пришёл в Грецию,
  • Поживши ж (там) три місяцї, як засїли на него Жиди, коли хотїв був плисти в Сирию, надумавсь вернутись через Македонию.
  • где пробыл три месяца. И как раз перед тем, как он собирался отплыть в Сирию, иудеи составили против него заговор, и он решил отправиться в Сирию, пройдя снова через Македонию.
  • Товаришували йому до Азиї Сосипатр Вериєць і Солуняне Аристарх та Секунд, та Гай Дервянин, та Тимотей, і Азияне Тихик та Трофим.
  • Его сопровождали Сосипатр из Верии, сын Пирра, Аристарх и Секунд из Фессалоники, Гаий из Дервы, Тимофей и двое из Азии, Тихик и Трофим.
  • Сї, пійшовши попереду, підождали нас у Троядї.
  • Они отправились первыми и ждали нас в Троаде.
  • Ми ж поплили після опрісночних днїв із Филип, та й прибули до них за пять днїв у Трояду, де пробули сїм день.
  • Мы же отплыли из Филиппии после Дней Пресных Хлебов и, пять дней спустя, присоединились к ним в Троаде, где пробыли неделю.
  • Первого ж дня в тижнї, як зібрались ученики на ломаннє хлїба, проповідував їм Павел, хотячи вийти назавтра, і продовжив слово до півночи.
  • В воскресенье, когда мы собрались вместе, чтобы совершить вечерю Господню, Павел беседовал с нами. Намереваясь отплыть на следующий день, он говорил до полуночи.
  • Було ж сьвітла много в гірницї, де ми зібрали ся.
  • В комнате наверху, где мы собрались, было много светильников.
  • Сидїв же один молодець, на ймя Євтих, на вікнї, та й обняв його твердий сон; і, як Павел промовляв много, похилившись зі сну, упав з третього поверху до долу, і підняли його мертвого.
  • Павел всё продолжал проповедь, и юноша по имени Евтих, сидевший на окне, понемногу стал засыпать. В конце концов, сон одолел его, и он упал из окна третьего этажа. Когда подняли его, был он мёртв.
  • Зійшовши ж Павел у низ, припав до него, й обнявши рече: Не трівожтесь, душа бо його в йому.
  • Павел спустился вниз, припал к нему и, обняв, сказал: "Не печальтесь, ибо он ожил".
  • Зійшовши ж угору, переломив хлїб, і попоївши, бесїдував богато аж до зорі, та й пійшов.
  • Поднявшись наверх, он разделил хлеб и поел, и ещё долго говорил с ними, до самого рассвета, а затем ушёл.
  • Привели ж хлопця живого і втішились немало.
  • Между тем они привели юношу домой живым и полностью утешились.
  • Ми ж, прийшовши до корабля, поплили в Асон, хотївши звідтіля взяти Павла, так бо звелїв, хотївши сам ійти пішки.
  • Мы же отплыли на корабле в Асс, чтобы потом взять там на борт Павла, ибо он велел нам сделать так, намереваясь сам идти туда пешком.
  • Як же зійшов ся з нами в Асонї, узявши його, прибули ми в Митилену.
  • Когда он встретился с нами в Ассе, мы взяли его на корабль и отправились в Митилену.
  • А відпливши звідтіля, причалили ми другого дня проти Хиоса, на другий же день поплили в Самос, та, побувши в Трогилиї, другого дня прийшли в Милет.
  • Отплыв оттуда на следующий день, остановились неподалёку от Хиоса, на другой день мы пересекли пролив и пристали к Самосу, а днём позже прибыли в Милет.
  • Надумавсь бо Павел плисти мимо Єфеса, щоб не гаятись в Азиї, а поспішав, коли можна, щоб йому бути в день пятидесятницї в Єрусалимі.
  • Ибо Павел решил миновать Ефес, чтобы не тратить времени в Азии, так как спешил прибыть в Иерусалим по возможности до дня Пятидесятницы.
  • З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.
  • Из Милита он послал в Ефес просить, чтобы пришли старейшины церкви,
  • Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,
  • и когда они прибыли, он сказал им: "Вы знаете, как я жил всё время, что был с вами с первого дня моего прибытия в Азию:
  • служачи Господеві з усякою покорою і многими слїзми і спокусами, які прилучали ся менї од Жидівського чигання,
  • я служил Господу со всей смиренностью и слезами, через многие испытания, выпавшие на мою долю по злоумышлениям иудеев.
  • і що я нї від чого корисного не вхиляв ся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам,
  • Я не колеблясь оповещал вас обо всём, что могло быть полезным для вас, и проповедовал всенародно и в каждом отдельном доме.
  • сьвідкуючи й Жидам і Єленянам покаяннє перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса Христа.
  • Иудеям и грекам равно я свидетельствовал о раскаянии и обращении к Богу и о вере в нашего Господа Иисуса,
  • І ось я, звязаний духом, ійду в Єрусалим, не знаючи, що в йому приключить ся менї.
  • а теперь, повинуясь велению Духа Святого, я иду в Иерусалим и не знаю, что ждёт меня там.
  • Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.
  • Знаю только, что в каждом городе Святой Дух предостерегает меня, говоря, что ожидают меня испытания и темница.
  • Та нї про що я не дбаю, й не дорога менї душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати євангелию благодати Божої.
  • Но жизнь моя не имеет для меня никакой цены, только бы мне закончить дело и служение, принятое мною от Господа Иисуса, — принести людям благую весть о великой благодати Божьей.
  • І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.
  • И я знаю теперь, что ни один из вас, среди кого я провозглашал Царство Божье, не увидит меня больше.
  • Тим я сьвідкую вам сьогоднї, що чистий я від крові всїх.
  • Поэтому я объявляю вам сегодня, что не буду в ответе, если кто-то из вас не будет спасён,
  • Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.
  • ибо не колеблясь проповедовал вам волю Божью, ничего не скрывая.
  • Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.
  • Будьте же бдительны и осторожны по отношению к себе и к стаду, над которым Святой Дух поставил вас блюстителями и заботьтесь о церкви Божьей, которую обрёл Он кровью Своею.
  • Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.
  • Я знаю, что когда уйду от вас, придут свирепые волки и не пощадят стада.
  • І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.
  • Даже среди вас появятся люди, извращающие правду ради того, чтобы верующие следовали за ними.
  • Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.
  • Так будьте же бдительны. Помните, что три года денно и нощно я непрестанно предупреждал вас, моля каждого со слезами.
  • А тепер передаю вас, брати, Богові і слову благодати Його, котрим може збудувати вас і дати вам наслїддє між усїма осьвяченими.
  • Теперь же я вверяю вас Богу и слову благодати Его, которое может укрепить вас и дать наследие среди тех, кто освящён Богом.
  • Срібла або золота або одежі, — нїчого не жадав я.
  • Когда был я с вами, то никогда не пожелал я ни денег ничьих, ни богатой одежды.
  • Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оцї руки мої.
  • Вы сами знаете, что моим нуждам и нуждам тех, кто был со мной, послужили мои же руки.
  • У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба помагати малосильним і памятати слова Господа Ісуса, що Він глаголав: Більше щастє давати, нїж приймати.
  • Как мог, показал я вам, что так тяжело трудясь, мы должны помогать слабым и помнить слова Господа Иисуса, который говорил: "Больше счастья в том, чтобы давать, чем в том, чтобы брать".
  • І се промовивши, упав на колїна свої, і моливсь із усїма ними.
  • И сказав это, преклонил колени вместе со всеми и молился.
  • Доволї ж було плачу у всїх, і, впавши на шию Павлові, цїлували його,
  • И все плакали и, обнимая, целовали его,
  • смуткуючи найбільш про те слово, що промовив, що більш не мають лиця його видїти. І провели його до корабля.
  • сильно опечаленные, особенно его словами: "Больше не увидите меня". Затем они проводили его к кораблю.

  • ← (Дії 19) | (Дії 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025