Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
English Standard Version
Як же присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юлию, Августової роти.
Paul Sails for Rome
And when it was decided that we should sail for Italy, they delivered Paul and some other prisoners to a centurion of the Augustan Cohort named Julius.
And when it was decided that we should sail for Italy, they delivered Paul and some other prisoners to a centurion of the Augustan Cohort named Julius.
І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
And embarking in a ship of Adramyttium, which was about to sail to the ports along the coast of Asia, we put to sea, accompanied by Aristarchus, a Macedonian from Thessalonica.
А другого дня пристали в Сидонї. І обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
The next day we put in at Sidon. And Julius treated Paul kindly and gave him leave to go to his friends and be cared for.
А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
And putting out to sea from there we sailed under the lee of Cyprus, because the winds were against us.
І, перепливши море, що проти Киликиї та Памфилиї, прибули в Мири Ликийські.
And when we had sailed across the open sea along the coast of Cilicia and Pamphylia, we came to Myra in Lycia.
А там знайшовши сотник корабель Александрийський, що плив в Італию, посадив нас на него.
There the centurion found a ship of Alexandria sailing for Italy and put us on board.
Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під Крит проти Салмона,
We sailed slowly for a number of days and arrived with difficulty off Cnidus, and as the wind did not allow us to go farther, we sailed under the lee of Crete off Salmone.
і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
Coasting along it with difficulty, we came to a place called Fair Havens, near which was the city of Lasea.
Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже й піст минув, то раяв Павел,
кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
saying, “Sirs, I perceive that the voyage will be with injury and much loss, not only of the cargo and the ship, but also of our lives.”
Сотник же керманичові і властителеві корабля довіряв більш, нїж тому, що сказав Павел.
But the centurion paid more attention to the pilot and to the owner of the ship than to what Paul said.
Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристанї Крицькій, що лежить між вітром полуденнїм і західнїм.
And because the harbor was not suitable to spend the winter in, the majority decided to put out to sea from there, on the chance that somehow they could reach Phoenix, a harbor of Crete, facing both southwest and northwest, and spend the winter there.
Як же повіяв полуденній вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
The Storm at Sea
Now when the south wind blew gently, supposing that they had obtained their purpose, they weighed anchor and sailed along Crete, close to the shore.
Now when the south wind blew gently, supposing that they had obtained their purpose, they weighed anchor and sailed along Crete, close to the shore.
Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
But soon a tempestuous wind, called the northeaster, struck down from the land.
Як же підхопило корабля і не можна було противитись вітрові, то віддались ми (хвилям) і носило нас.
And when the ship was caught and could not face the wind, we gave way to it and were driven along.
На остров же якийсь набігши, званий Клавда, на силу здолїли удержати човна,
котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
Since we were violently storm-tossed, they began the next day to jettison the cargo.
А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
And on the third day they threw the ship’s tackle overboard with their own hands.
Як же нї сонце, нї зорі не являлись многі днї, і налягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
When neither sun nor stars appeared for many days, and no small tempest lay on us, all hope of our being saved was at last abandoned.
Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
Since they had been without food for a long time, Paul stood up among them and said, “Men, you should have listened to me and not have set sail from Crete and incurred this injury and loss.
А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
Yet now I urge you to take heart, for there will be no loss of life among you, but only of the ship.
Явив ся бо менї сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
For this very night there stood before me an angel of the God to whom I belong and whom I worship,
глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усїх тих, що плинуть з тобою.
and he said, ‘Do not be afraid, Paul; you must stand before Caesar. And behold, God has granted you all those who sail with you.’
Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано менї.
So take heart, men, for I have faith in God that it will be exactly as I have been told.
Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
When the fourteenth night had come, as we were being driven across the Adriatic Sea, about midnight the sailors suspected that they were nearing land.
і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
And fearing that we might run on the rocks, they let down four anchors from the stern and prayed for day to come.
Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, нїби хочуть кинути якоря з носу,
And as the sailors were seeking to escape from the ship, and had lowered the ship’s boat into the sea under pretense of laying out anchors from the bow,
сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
Paul said to the centurion and the soldiers, “Unless these men stay in the ship, you cannot be saved.”
Тодї воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
Then the soldiers cut away the ropes of the ship’s boat and let it go.
Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогоднї чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нїчого не ївши.
As day was about to dawn, Paul urged them all to take some food, saying, “Today is the fourteenth day that you have continued in suspense and without food, having taken nothing.
Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усїма, і переломивши почав їсти.
And when he had said these things, he took bread, and giving thanks to God in the presence of all he broke it and began to eat.
Тодї повеселїшали всї, і вони прийняли їжу.
Then they all were encouraged and ate some food themselves.
Було ж нас у кораблї всїх двістї сїмдесять і шість душ.
А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
And when they had eaten enough, they lightened the ship, throwing out the wheat into the sea.
Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
The Shipwreck
Now when it was day, they did not recognize the land, but they noticed a bay with a beach, on which they planned if possible to run the ship ashore.
Now when it was day, they did not recognize the land, but they noticed a bay with a beach, on which they planned if possible to run the ship ashore.
І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
So they cast off the anchors and left them in the sea, at the same time loosening the ropes that tied the rudders. Then hoisting the foresail to the wind they made for the beach.
Попавши ж на місце двоєморське, загрузили корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втїк.
The soldiers’ plan was to kill the prisoners, lest any should swim away and escape.
Сотник же, хотївши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелїв, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
But the centurion, wishing to save Paul, kept them from carrying out their plan. He ordered those who could swim to jump overboard first and make for the land,