Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Дії 6)
|
(Дії 8) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?
Затем первосвященник спросил Стефана: — Это так?
Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
Стефан ответил: — Братья и отцы! Выслушайте меня. Бог славы явился нашему праотцу Аврааму, когда он жил еще в Месопотамии — до того, как он поселился в Харране.
і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
«Оставь свою страну и своих родственников, — сказал Он ему, — и иди в землю, которую Я тебе укажу».40
Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. Оттуда, после смерти его отца, Бог переселил Авраама в страну, в которой вы сейчас живете.41
І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
Он не дал ему здесь никакого наследия, не дал земли даже на ширину ступни.42 Но Бог обещал дать эту землю во владение ему и его потомкам, хотя в то время у Авраама не было ребенка.
Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
Бог говорил ему: «Твои потомки будут странниками в чужой земле; они будут обращены в рабство и будут терпеть зло четыреста лет.
А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
Но Я накажу народ, поработивший их, — сказал Бог, — и тогда они выйдут оттуда и будут служить Мне на этом месте».43
І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
Затем Он дал Аврааму завет обрезания.44 Авраам стал отцом Исаака и обрезал его на восьмой день после рождения, Исаак же стал отцом Иакова, а Иаков — двенадцати патриархов.45
А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
Патриархи из зависти к Иосифу продали его в Египет. Но Бог был с ним
і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
и избавил его от всех бед. Он дал Иосифу мудрость и помог ему заслужить расположение фараона, царя Египта. Тот сделал Иосифа правителем всего Египта и всего своего дома.
Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
Затем во всем Египте и в Ханаане начался голод и великое бедствие, и наши праотцы не могли найти пищи.
Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
Когда Иаков услышал о том, что в Египте есть зерно, он послал туда наших праотцев в первый раз.
А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
Когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и фараон узнал о родственниках Иосифа.
Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
После этого Иосиф послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родственниками, которых насчитывалось семьдесят пять человек.
Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
Иаков пришел в Египет, где умерли и он, и наши праотцы.
і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
Тела их были перенесены в Шехем и положены в гробницу, которую Авраам купил за серебро у сыновей Хамора в Шехеме.46
Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
По мере того как приближалось время исполнения обещаний, данных Богом Аврааму, возрастала численность нашего народа в Египте.
аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
Так продолжалось, пока в Египте не пришел к власти другой царь, который не знал про Иосифа.
Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
Он притеснял наших предков, действуя с коварством против нашего народа: он заставлял их выбрасывать новорожденных младенцев, чтобы те умирали.
Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
В это время родился Моисей, прекрасный перед Богом. Три месяца его вскармливали в отцовском доме,
Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
а когда вынуждены были расстаться с ним, его подобрала дочь фараона и воспитала, как своего собственного сына.
І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
Моисей был научен всей египетской мудрости; он был силен и в слове, и в деле.47
Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Когда ему было сорок лет, он решил навестить своих братьев израильтян.
І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.
Увидев, что одного из них обижает египтянин, он вступился и отомстил, убив обидчика.
Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
Моисей думал, его братья поймут, что Бог через него дает им избавление, но они не поняли.
Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
На следующий день Моисей увидел, как двое израильтян дерутся. Он попытался помирить их. «Вы же братья, — говорил он, — зачем вы обижаете друг друга?»
Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
Тогда обидчик оттолкнул Моисея и сказал: «Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?
Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
Или ты хочешь убить и меня, как вчера убил египтянина?»
Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
Услышав такие слова, Моисей бежал и поселился в мадианской земле как чужеземец. Там у него родились два сына.48
А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
Через сорок лет Моисею явился Ангел в пламени горящего тернового куста в пустыне, недалеко от горы Синай.
Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
Моисей был поражен, когда это увидел. Он подошел ближе, чтобы лучше рассмотреть, и услышал голос Господа:
Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
«Я Бог твоих отцов, Бог Авраама, Исаака и Иакова». Моисей дрожал от страха и не решался поднять глаз.
Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.
Господь сказал ему: «Сними свою обувь, потому что место, на котором ты стоишь, — святая земля.49
Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
Я увидел угнетение Моего народа в Египте и услышал их стоны. Я сошел, чтобы освободить их. А теперь иди, Я посылаю тебя в Египет».50
Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
Того самого Моисея, которого они отвергли и о котором говорили: «Кто поставил тебя начальником и судьей?»51 — Бог посылал теперь как вождя и избавителя через Ангела, Который явился ему в терновом кусте.
Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.
Моисей вывел их из Египта, совершая чудеса и знамения в Египте, у Красного моря и в пустыне на протяжении сорока лет.
Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
Этот же самый Моисей сказал израильтянам: «Из ваших же братьев Бог поставит вам Пророка подобного мне».52
Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
Он, Моисей , — тот самый человек, который был с народом Израиля, собранным в пустыне; он был там с Ангелом, Который говорил с ним на горе Синай, и с нашими отцами. Он принял живые слова, чтобы передать их нам.
Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
Наши отцы, однако, отказались повиноваться ему, но отвергли его и захотели вернуться в Египет.
говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.
Они сказали Аарону: «Сделай нам богов, которые пойдут перед нами, потому что мы не знаем, что приключилось с этим Моисеем, выведшим нас из Египта».53
І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
В те дни они сделали золотого тельца, принесли этому идолу жертву и радовались делу своих рук.
Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
Бог же отвернулся от них и оставил их поклоняться небесным телам, как об этом написано в Книге Пророков:
«Приносили ли вы Мне заклания и жертвы в течение сорока лет в пустыне, дом Израиля?
Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
Вы взяли с собой шатер Молоха,54 звезду вашего бога Ремфана и изображения, которые вы сделали для поклонения. Поэтому Я пошлю вас в плен дальше Вавилона».55
Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
У наших отцов в пустыне была скиния свидетельства, сделанная согласно указаниям, которые Бог дал Моисею, и по образцу, который увидел Моисей.
Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
Получив эту скинию, наши отцы, под предводительством Иисуса Навина , внесли ее во владения народов, которых Бог изгнал перед ними. И так было до времен царствования Давида,
Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
который был любим Богом и просил у Него позволения найти жилище для Бога Иакова.56
Соломон же збудував йому храм.
Однако дом Ему построил Соломон.
Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
Но Всевышний не живет в домах, построенных людьми. Пророк говорит об этом:
Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
«Небеса — престол Мой, и земля — подножие ног Моих! Какой вы можете построить Мне дом? — говорит Господь. — Где может быть место отдыха для Меня?
Хиба не моя рука зробила се все?
Разве не Моей рукой все это сотворено?»57
Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
Вы — упрямый народ с необрезанными сердцами и ушами!58 Вы всегда противитесь Святому Духу, как и ваши отцы!
Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
Кого из пророков ваши отцы не преследовали? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведного, предателями и убийцами Которого стали теперь вы!
Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
Приняв Закон, переданный вам через ангелов, вы не соблюли его.
Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
Услышав это, они пришли в ярость и начали скрежетать зубами от злости на Стефана.
Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
Стефан же, исполненный Святого Духа, поднял глаза к небу и увидел славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога.59
і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
— Смотрите, — сказал он, — я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога!
Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
Тогда они все вместе, заткнув уши, с громким криком бросились на него.
і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
Они выволокли Стефана за пределы города и стали бросать в него камни. Свидетели обвинения оставили свои плащи у ног молодого человека по имени Савл.
і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
Когда они бросали в Стефана камни, тот молился: — Господь Иисус, прими дух мой!
Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
Потом он пал на колени и громко воскликнул: — Господи, не наказывай их за этот грех! С этими словами он умер.
← (Дії 6)
|
(Дії 8) →