Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
Стефан ответил: "Братья и отцы, слушайте! Бог славы явился Аврааму, отцу нашему, когда он ещё жил в Месопотамии, до того, как поселился в Харране,
і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
и сказал ему: "Оставь свою землю и родных своих и иди в страну, которую Я укажу тебе".
Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
И Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. После смерти его отца Бог переселил Авраама в эту землю, где вы теперь живёте.
І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
Он не дал ему в наследство ни пяди этой земли, но обещал в будущем отдать её во владение ему и потомкам его, хотя в то время у Авраама и не было детей.
Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
Вот что сказал ему Бог: "Будут твои потомки пришельцами на чужой земле, и поработят их, и будут притеснять и угнетать их четыреста лет.
А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
И Я буду судить народ, поработивший их", — сказал Бог, — "и покинут они ту землю, а потом станут поклоняться Мне на этом месте".
І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
И дал Бог ему обряд обрезания в знак соглашения, которое Он заключил с ним. И потому, когда Авраам стал отцом Исаака, то на восьмой день обрезал его, а Исаак, став отцом Иакова, также обрезал его, Иаков же сделал то же самое для своих сыновей, те же впоследствии стали двенадцатью патриархами.
А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
Патриархи же завидовали Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним
і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
и избавил его от всех бед, дал ему мудрость и милость в глазах фараона, царя египетского. И фараон сделал Иосифа правителем всего Египта и своего собственного дома.
Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
Но наступил голод в Египте и Ханаане и принёс с собой великое страдание. И предки наши не находили для себя пропитания.
Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
Услышав, что в Египте есть запасы хлеба, Иаков послал туда наших предков. Это было их первое путешествие в Египет.
А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
Когда же они отправились туда во второй раз, Иосиф открылся братьям своим; и фараону стал известен род Иосифа.
Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
И послал Иосиф за отцом своим Иаковом и за всеми родственниками, всего их было семьдесят пять человек.
Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
И отправился Иаков в Египет, и там прожил и он, и наши предки до самой смерти.
і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
И перенесли их в Сихем и положили в гробницу, которую Авраам купил в Сихеме у сыновей Еммора, заплатив за это серебром.
Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
И по мере приближения исполнения обещания, данного Богом Аврааму, число наших соплеменников становилось всё больше и больше.
аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
Но в конце концов пришёл в Египте к власти другой царь, который не знал Иосифа.
Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
Он хитроумно использовал наш народ и был жесток к нашим предкам, заставляя их бросать своих новорождённых на произвол судьбы, чтобы те погибали.
Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
В это время родился Моисей, который был очень красивым ребёнком. Три месяца он воспитывался в доме своего отца,
Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
а когда им пришлось его бросить, то мальчика подобрала дочь фараона и воспитала, как собственного сына.
І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
Моисей был обучен всей мудрости египтян, и был силён в словах и делах.
Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Когда ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих братьев, сынов Израиля.
І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.
Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил за обиженного, убив египтянина.
Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
Он думал, что его собратья поймут, что Бог посылает им через него спасение, но они не поняли.
Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
На следующий день он случайно увидел драку между двумя иудеями, и попытался помирить их, говоря: "Люди, вы — братья, почему же обижаете друг друга?"
Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
Но тот, кто обижал ближнего, оттолкнул Моисея, сказав: "Кто поставил тебя старшим и судьей над нами?
Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?"
Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
И бежал Моисей из Египта, услышав это, и поселился пришелец в земле Мади-амской, где стал отцом двух сыновей.
А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
Прошло сорок лет, и ангел явился ему в пламени горящего куста в пустыне неподалёку от горы Синай.
Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
Моисей удивился, увидев это. А когда подходил, чтобы лучше рассмотреть, услышал голос Господа Бога:
Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
"Я Бог предков твоих, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова!" Моисей, дрожа от страха, не смел смотреть на куст.
Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.
И Господь Бог сказал ему: "Сними сандалии с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, — земля святая.
Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
Я взглянул и увидел притеснение народа Моего в Египте, и услышал стоны его, и сошёл, чтобы спасти его. Теперь же, Моисей, Я посылаю тебя обратно в Египет".
Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
Это тот самый Моисей, которого иудеи отвергли, сказав: "Кто поставил тебя вождём и судьей?", тот самый Моисей, которого Бог через ангела, явившегося ему в кусте, послал, чтобы стал он вождём и спасителем.
Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.
Это он вёл их, творя чудеса и знамения в земле египетской, у Красного Моря, и в пустыне в продолжение сорока лет.
Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
Это тот самый Моисей, который сказал сынам Израиля: "Пророка, подобного мне, пошлёт вам Бог из народа вашего".
Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
Это он был с народом Израиля, собравшимся в пустыне, это с ним говорил ангел на горе Синай, и это он был с нашими предками, когда принял животворящие заповеди Господние и передал их нам.
Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
Но наши предки отказались подчиниться ему, отвергли его и обратились сердцами к Египту.
говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.
Они сказали Аарону: "Сделай нам богов, которые поведут нас, ибо с тем Моисеем, который вывел нас из Египта, не знаем, что случилось".
І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
И сделали они в те дни изображение тельца и принесли жертву идолу, и радовались делу рук своих.
Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
Но Бог отвернулся от них и перестал удерживать их от служения лжебожествам небесным, как написано в книге пророков: "Народ Израиля! Заклания и жертвы не Мне приносил ты в пустыне в течение сорока лет.
Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
Взяли вы с собой шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана: идолов, которых сделали вы себе для поклонения. И потому отправлю Я вас за пределы Вавилона".
Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
Во время скитаний в пустыне предки наши несли с собой скинию. Бог научил Моисея, как сделать этот шатёр по образцу, который был показан ему.
Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
Потом наши предки, получив шатёр от своих предков, несли его с собой и под водительством Иисуса овладели землёй народов, которых Бог изгонял с той земли от лица предков наших. Так было до времени Давида,
Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
который обрёл милость Божью и просил, чтобы ему было позволено построить жилище для Бога Иакова.
Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
Однако Всевышний обитает не в доме, построенном руками человеческими, ибо, как говорит пророк: "Небеса — Мой престол,
Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
а земля — подножие Моё. Какой дом вы построите Мне? — говорит Господь, — или, где место покоя Моего?
Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
О, упрямцы, отказывающиеся принести сердца свои Богу и внимать Ему! Вы всегда противитесь Святому Духу, вы такие же, как и предки ваши.
Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
Был ли хоть один пророк не преследуем вашими предками? Они убили даже тех, кто давно предсказывал пришествие Праведника, Которого в эти дни вы предали и умертвили.
Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
Это вы получили закон, вручённый вам ангелами, и не подчинились ему".
Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
Иудейские предводители пришли в бешенство, слушая это, и скрежетали зубами от гнева.
Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
Но Стефан, исполненный Святого Духа, устремил взгляд к небесам и, увидев славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога,
і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
сказал: "Вот, я вижу небеса разверстые и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога".
Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
Они же при этом стали кричать и затыкать уши. Потом, набросившись на него,
і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
они выволокли его за пределы города и стали бросать в него камни. А те, кто лживо обвинял его, оставили свои одежды на сохранение юноше по имени Савл.
і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
Когда они побивали камнями Стефана, он воззвал к Господу и сказал: "Господи Иисусе! Прими дух мой!"