Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я — Ісус, що його ти переслідуєш.
І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»
Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
Устав же Савло в землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.
Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він — Син Божий.
Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) — Христос.
Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,
Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.
Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.
Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.
Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.
І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;
І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.
Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.
І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.
І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.
Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.
Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»
Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.
Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.
Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.
І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.