Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Повторення 1) | (Повторення 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • Потім повернули ми та й рушили дальше степом до Червоного моря, як велїв менї Господь, і довго ми обминали Сеїр-гори.
  • И обратились мы и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.
  • І промовив до мене Господь:
  • И сказал мне Господь, говоря:
  • Досить довго ви обходили сї гори, повернїте на північ.
  • полно вам ходить вокруг этой горы, обратитесь к северу;
  • А людові повели, кажучи: Будете тепер переходити через займища братів ваших, синів Єзавових, що живуть на Сеїр-горах, і будуть вони боятись перед вами; тому стережіться.
  • и народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братьев ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас; но остерегайтесь
  • Не зачинайти войни з ними: бо не дам вам нї ступня землї їх; бо Сеїр-гори віддав я Езавові в державу.
  • начинать с ними войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву;
  • Харчі купуйте в них за гроші, щоб було що їсти вам, навіть і воду копувати мусите в них за гроші, щоб було що пити вам.
  • пищу покупайте у них за серебро и ешьте; и воду покупайте у них за серебро и пейте;
  • Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї руки твоєї. Знав він дороги твої по великому степу сьому: сї сорок років був Господь, Бог твій, з тобою; нічого не бракувало в тебе.
  • ибо Господь, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время путешествия твоего по великой пустыне сей; вот, сорок лет Господь, Бог твой, с тобою; ты ни в чём не терпел недостатка.
  • І йшли ми дальше від братів наших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, від дороги на поділлю, від Елата і від Езйон-Гебер; і повернули ми та й пійшли дорогою у степи Моаба.
  • И шли мы мимо братьев наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путём равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и поворотили, и шли к пустыне Моава.
  • І промовив до мене Господь: Не турбуй Моаба і не починай з ними війни, бо не дам тобі нїчого із землї його в державу; бо віддав я Ар синам Лотовим у державу.
  • И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым;
  • Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими.
  • прежде жили там Эмимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы,
  • За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.
  • и они считались между Рефаимами как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Емимами;
  • А на Сеїр-горах жили перше Горії, та упокорили їх сини Езавові і знищили їх перед собою, та й поселились на займищах їх, зробивши так, як зробив Ізраїль в землї держави своєї, що дав йому Господь.
  • а на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего и поселились вместо их — так, как поступил Израиль с землёю наследия своего, которую дал им Господь;
  • Тепер вставайте і перебирайтесь через Серед-ріку. І перебріли ми Серед-ріку.
  • итак, встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.
  • А часу того, що йшли ми від Кадес-Барне, покіль перебріли Серед-ріку, минуло трийцять і вісїм років, аж поки ізник увесь рід боївників із табору, як поклявсь їм Господь.
  • С тех пор, как мы пошли в Кадес-Варни и как прошли долину Заред, минуло тридцать восемь лет, и у нас перевёлся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Господь;
  • Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.
  • да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не вымерли.
  • І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,
  • Когда же перевелись все ходящие на войну и вымерли из среды народа,
  • Тодї промовив Господь до мене так:
  • тогда сказал мне Господь, говоря:
  • Перейдеш тепер через гряницї Моаба, мимо Ара.
  • ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,
  • І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.
  • и приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду и не начинай с ними войны, ибо Я не дам тебе ничего от земли сынов Аммоновых во владение, потому что Я отдал её во владение сынам Лотовым;
  • Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.
  • и она считалась землёю Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзумимами;
  • Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,
  • народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицом их, и изгнали они их, и поселились на месте их,
  • Так як вчинив синам Езавовим, що жиють на Сеїр-горах, перед котрими він вигубив Горіїв; і прогнали вони їх і живуть на займищі їх й досї.
  • как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицом их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня;
  • А Авимів, що жили селами до Гази, вигубили Кафторими, що, вийшовши з Кафтора, осїлись на займищах їх.
  • и Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторимы, исшедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.
  • Вставайте, рушайте в дорогу і переходьте Арнон-ріку. Глянь, оддав я тобі в руки Сигона, царя з Гезбона, Аморія, і землею його; починай, бери в державу, і бий на його!
  • Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон; вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его; начинай овладевать ею, и веди с ним войну;
  • З того дня почну наводити ляк і пострах перед тобою на всї народи під небесами, що перечують поголоску про тебе і дрожати і тремтїти муть перед тобою.
  • с сего дня Я начну распространять страх и ужас пред тобою на народы под всем небом; те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.
  • І послав я посли з Кадемот-степу до Сигона, царя Гезбонського, з мирними словами, кажучи:
  • И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтобы сказать:
  • Дозволь перейти менї через землю твою! Буду йти тілько по дорозї, не звертати му нї на право, нї на лїво.
  • позволь пройти мне землёю твоею; я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;
  • Харчі за гроші давати меш менї, щоб було нам що їсти, і воду за гроші давати меш менї, щоб було нам що пити. Тілько ногами перейду,
  • пищу продавай мне за серебро, и я буду есть, и воду для питья давай мне за серебро, и я буду пить, только ногами моими пройду —
  • Як се вчинили менї сини Езавові, що живуть на Сеїр-горах, і Моабії, що живуть в Арі, покіль перейду через Йордань у землю, що Господь, Бог наш, дає нам.
  • так, как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, доколе не перейду через Иордан в землю, которую Господь, Бог наш, даёт нам.
  • Та затявся Сигон, царь Гезбонський, і не дозволив нам перейти через землю свою; бо Господь, Бог твій, зробив духа його запеклим а серце його камінним, щоб віддати його в руки тобі, як се й сталось.
  • Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Господь, Бог твой, ожесточил дух его и сердце его сделал упорным, чтобы предать его в руку твою, как это видно ныне.
  • І промовив Господь до мене: Дивись, я почав оддавати тобі Сигона і землю його; починай займати, щоб земля його була твоя.
  • И сказал мне Господь: вот, Я начинаю предавать тебе Сигона и землю его; начинай овладевать землёю его.
  • І виступив Сигон проти нас, сам він і ввесь люд його до бою, під Язазом.
  • И Сигон со всем народом своим выступил против нас на сражение к Яаце;
  • Та опустив його перед нами Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його і ввесь люд його.
  • и предал его Господь, Бог наш, в руки наши, и мы поразили его и сынов его и весь народ его,
  • І того часу підневолили ми всї городи його, та й обрекли всїх людей: мужчин і жіноцтво і дїтей; не дали нїкому втїкти.
  • и взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых;
  • Взяли про себе тільки скотину як здобиччу і луп по городах, що їх попідневолювали.
  • только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.
  • Від Ароеру, що по берегах ріки Арнона, та від міста, що по долинї коло ріки розкинулось, аж до Гілеаду не було міста, щоб його не подужали; все передав нам Господь, Бог наш.
  • От Ароера, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине, до Галаада не было города, который был бы неприступен для нас: всё предал Господь, Бог наш, в руки наши.
  • Тільки до землї синів Амонових ти не приступав, нї до всього побережжя Ябока, нї до городів у горах, нї до всього, що заповідав Господь, Бог наш, не чіпати.
  • Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам близ потока Иавока, ни к городам на горе, ни ко всему, к чему не повелел Господь, Бог наш.

  • ← (Повторення 1) | (Повторення 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025