Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
            Брати і сестри мої! Від усього серця бажаю спасіння ізраїльтянам і молю Бога про це.
            Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
            Я свідчу про те, що мають вони палке прагнення наслідувати Бога, та не знають, як це робити.
            Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
            Бо не знали вони Божої праведності, та намагалися заснувати свою власну праведність, не підкоряючись волі Божій.
            Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.
            Христос — мета Закону, щоб кожний віруючий став праведним перед Богом.
            Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
            Мойсей пише про праведність перед Богом, яка йде від Закону: «Людина, котра дотримується Закону, буде жити ним».
            А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
            Але про праведність, яку дає віра, у Святому Писанні сказано так: «Не питай себе: „Хто вознесеться на Небо?” (тобто щоб привести Христа на землю).
            або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
            Або „Хто спуститься в безодню?” (тобто щоб повернути Христа з мертвих)».
            А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
            Ні! Що сказано у Святому Писанні? «Слово Боже поруч з тобою, на устах твоїх і в твоєму серці».
            щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
            Ось це слово: «Якщо ти визнаєш власними устами: „Ісус — Господь” — і повіриш серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш врятований».
            Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
            Адже ми віримо всім серцем в Ісуса, й саме це робить нас праведними перед Богом. Ми вголос підтверджуємо віру, та через те отримуємо спасіння.
            Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
            Бо сказано у Святому Писанні: «Хто вірить у Нього, не буде розчарований».
            Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
            Адже немає різниці між юдеєм і неюдеєм, бо той самий Господь є Господом над усіма людьми. Він сповнений милосердя до всіх, хто просить Його про допомогу, виявляючи свою віру в Нього.
            Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
            Бо «кожен, хто покличе ім’я Господа,[10] буде врятований».
            Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
            Але як же люди зможуть кликати Господа на допомогу, якщо вони не повірили в Нього? Як можуть вони повірити, якщо нічого не чули про Бога? І як вони почують, коли ніхто не проповідує про Нього?
            А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
            А як вони будуть проповідувати, коли їх не послано для цього? Як сказано у Святому Писанні: «Як це прекрасно бачити тих, хто приносить Добру Звістку».
            Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
            Та не всі ізраїльтяни прийняли Благовість. Ще Ісая запитав Всевишнього: «Господи, хто повірив у те, що почув від нас?»
            Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
            Віра приходить тоді, коли люди слухають Послання, а чують вони тоді, коли хтось проповідує Добру Звістку про Ісуса Христа.
            Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
            Але я запитую: «Хіба люди не чули Послання?» Звісно, чули! У Святому Писанні сказано: 
«По всій землі линуть голоси їхні, слова їхні сягнули краю світу».
            «По всій землі линуть голоси їхні, слова їхні сягнули краю світу».
І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
            Але я кажу: «Хіба ж народ Ізраїлю не зрозумів?» Спочатку Мойсей повторив слова Божі: 
«Я візьму народ, який не є народом, і завдам вам ревнощів. Я візьму народ, який не має розуму, і завдам вам гніву». Повторення
            «Я візьму народ, який не є народом, і завдам вам ревнощів. Я візьму народ, який не має розуму, і завдам вам гніву». Повторення
Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
            Потім Ісая, посилаючись на Бога, так відважився сказати: 
«І знайшли Мене ті, хто не шукав, а відкрився Я тим, хто й не питав про Мене».
            «І знайшли Мене ті, хто не шукав, а відкрився Я тим, хто й не питав про Мене».