Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
Що бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.
Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;
Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.
Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:
Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.»
Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»
Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.
І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
І він прийняв ознаку обрізання, — печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.
Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, —
Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:
Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
закон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.
Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,
(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, — перед тим, в кого він увірував, — перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»
Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари.
В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж — скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,
і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
зовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.
Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,
а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,