Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Куліша та Пулюя
Переклад Біблії Хоменка
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
Що бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.
Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;
Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.
Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:
Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.»
Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»
Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.
І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
І він прийняв ознаку обрізання, — печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.
Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, —
Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:
Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
закон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.
Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,
(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, — перед тим, в кого він увірував, — перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»
Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари.
В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж — скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,
і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
зовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.
Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,
а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,