Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
            Итак, каждый должен разуметь нас, как служителей Христовых и домостроителей таин Божиих.
            Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
            От домостроителей же требуется, чтобы каждый оказался верным.
            Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
            Для меня очень мало значит, как судите обо мне вы или как судят другие люди; я и сам не сужу о себе.
            Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
            Ибо хотя я ничего не знаю за собою, но тем не оправдываюсь; судия же мне — Господь.
            Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
            Посему не судите никак прежде времени, пока не придёт Господь, Который и осветит скрытое во мраке, и обнаружит сердечные намерения, и тогда каждому будет похвала от Бога.
            Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
            Это, братия, приложил я к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились от нас не мудрствовать сверх того, что написано, и не превозносились один перед другим.
            Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
            Ибо кто отличает тебя? Что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?
            Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
            Вы уже пресытились, вы уже обогатились, вы стали царствовать без нас. О, если бы вы и в самом деле царствовали, чтобы и нам с вами царствовать!
            Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
            Ибо я думаю, что нам, последним посланникам, Бог судил быть как бы приговорёнными к смерти, потому что мы сделались позорищем для мира, для Ангелов и человеков.
            Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
            Мы безумны Христа ради, а вы мудры во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы в славе, а мы в бесчестии.
            Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
            Даже доныне терпим голод и жажду, и наготу и побои, и скитаемся,
            і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
            и трудимся, работая своими руками. Злословят нас, мы благословляем; гонят нас, мы терпим;
            нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
            хулят нас, мы молим; мы как сор для мира, как прах, всеми попираемый доныне.
            Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
            Не к постыжению вашему пишу сие, но вразумляю вас, как возлюбленных детей моих.
            Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
            Ибо, хотя у вас тысячи наставников во Христе, но не много отцов; я родил вас во Христе Иисусе благовествованием.
            Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
            Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу.
            Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
            Для сего я послал к вам Тимофея, моего возлюбленного и верного в Господе сына, который напомнит вам о путях моих во Христе, как я учу везде, во всякой церкви.
            Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
            Как я не иду к вам, то некоторые у вас возгордились;
            Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
            но я скоро приду к вам, если угодно будет Господу, и испытаю не слова возгордившихся, а силу,