Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди.
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.