Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 10) | (2 Коринтян 12) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
  • Хотів би я, щоб ви зглянулися на мою нерозсудливість. Будьте терпимі до мене!
  • Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
  • Я вас ревную Божими ревнощами, бо я обіцяв вас обвінчати з Одним Чоловіком — Христом. Тож хочу я віддати вас Йому, як незайману дівчину.[14]
  • Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
  • Але боюсь, щоб, як Єву [15] змій обманув хитрістю своєю, так і розум ваш може розбеститися, і ви відхилитеся від істинної відданості і чистоти, якими ми зобов’язані Христу.
  • Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
  • Бо коли хтось приходить і проповідує вам іншого Ісуса, не Того, Котрого ми проповідували, або якщо ви приймаєте Дух, зовсім інший, ніж той, що маєте, або якщо ви приймаєте якусь Добру Звістку, що відрізняється від тієї, що ви прийняли, то ви б з великим бажанням погодилися з усім цим, чи не так?
  • Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
  • Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів».
  • Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
  • Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.
  • Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
  • Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку?
  • Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
  • Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам.
  • і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
  • А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі.
  • (Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
  • Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї!
  • Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
  • Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.
  • Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
  • Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються.
  • Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
  • Бо ці люди — лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових.
  • І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
  • І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла.[16]
  • Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
  • Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.
  • Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
  • Тож я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним. Але навіть якщо ви так думаєте, то приймайте мене як нерозумного, щоб і я хоч трохи зміг похвалитися.
  • А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
  • Те, що я зараз кажу, — не від Господа, бо хвалюся я з упевненістю нерозумного.
  • Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
  • Багато людей вихваляються по-мирському.
  • Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
  • Ну, то й я робитиму це. Адже ви, мудрі, радо терпите нерозумних.
  • Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
  • Ви зносите, коли вас поневолюють, визискують, ловлять у пастку. Ви терпите того, хто звеличує себе перед вами або того, хто б’є вас по обличчю.
  • Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
  • Кажу це собі на сором — ми були дуже «слабкими» для того, щоб так поводитися з вами. Але якщо хтось достатньо сміливий, щоб хвалитися (кажу це як нерозумний), то і я наберуся сміливості хвалитися.
  • Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
  • Вони чистокровні євреї? Я також. Вони ізраїльтяни? Я також. Вони Авраамові нащадки? Я також.
  • Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
  • Вони Христові слуги? (В безумстві я кажу це!) Я ще більш відданий слуга Христовий. Я значно більше працював й по в’язницях був частіше, і били мене більше, і багато разів мене віддавали на вірну смерть.
  • Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
  • П’ять разів били мене юдеї батогами по тридцять дев’ять ударів щоразу.
  • Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
  • Тричі мене били палицями. Одного разу закидали камінням. Тричі переживав я загибель кораблів і якось провів цілу добу в воді.
  • у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
  • Я часто бував у мандрівках, зустрічав небезпеку на річках, потерпав від розбійників, від свого ж народу й від поган, у містах і в селах, і на морі, і від людей, які видають себе за «братів».
  • у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
  • Я провів багато часу у тяжкій праці, багато ночей не спав. Я терпів голод і спрагу, й подовгу нічого не їв. Бувало, я замерзав без одягу.
  • Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
  • Але, окрім інших злигоднів, щодня я маю турботу про всі церкви.
  • Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
  • Коли хтось слабшав, я був знесиленим разом із ним. Я страждав кожного разу, коли хтось впадав у гріх.
  • Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
  • Якщо я маю хвалитися, то лише тим, що стосується слабкості моєї.
  • Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
  • Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенного навіки, знає, що я кажу правду.
  • У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
  • Коли я був у Дамаску, намісник царя Арети [17] стеріг місто, щоб схопити мене.
  • і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
  • Та мене спустили в кошику через вікно в міській стіні, і так я уник його рук.

  • ← (2 Коринтян 10) | (2 Коринтян 12) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025