Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
Бо коли я засму́чую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмути́в?
І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.
І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися нале́жало, про всіх вас бувши певний, що радість моя — то радість усіх вас!
Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.
Бо з великого горя та з ту́ги сердечної я написав вам з рясни́ми слізьми́ не на те, щоб були ви засму́чені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.
А як хто засмутив, не мене засмутив, а поча́сти — щоб не пригніти́ти — і всіх вас.
Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.
через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.
На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш до́свід, чи в усім ви слухня́ні.
Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.
щоб нас сатана не перехитрував, — відо́мі бо нам його задуми!
Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,
А коли я прийшов до Троа́ди звіщати Христову Єва́нгелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
не мав я споко́ю для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!
Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?
для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це?