Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
Я про себе вирішив не приходити до вас знову зі смутком.
Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
Бо коли я спричиняю вам прикрість, то хто потішить мене, як не той, хто зазнав від мене прикрості?
І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.
Те саме я писав [вам], щоб коли прийду, не мав смутку [за смутком] від тих, від кого належить мені мати радість, бо я переконаний щодо вас, що моя радість — вона є для всіх вас.
Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.
З великим сумом і болем серця писав я вам, обливаючись слізьми, не для того, щоби засмутити вас, але щоб ви знали про ту надмірну любов, яку маю до вас.
Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.
Якщо ж хтось засмутив, то не мене засмутив, але до деякої міри, щоб не перебільшити, — усіх вас.
Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.
Тому краще вам йому вибачити й потішити, щоби часом не охопив його великий смуток.
На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
Втім, для того я і писав, щоби пізнати вашу досвідченість, чи слухняні ви в усьому.
Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
Бо кому ви прощаєте щось, тому і я, адже коли я щось простив кому, то простив задля вас перед обличчям Христа,
щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.
щоб нас не перехитрив сатана, бо його задуми нам добре відомі.
Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,
Коли ж я прийшов до Троади звіщати Добру Звістку Христа, хоч мені й були відчинені двері в Господі,
не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
не мав я спокою для мого духа, бо не знайшов там мого брата Тита; попрощавшись з ними, я вирушив у Македонію.
Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
Подяка Богові, Який завжди робить нас переможцями в Христі й на кожному місці виявляє через нас любі пахощі Свого знання.
Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
Тому що для Бога ми є любими пахощами Христа між тими, хто спасається, і між тими, хто гине.
одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?
Отже, для одних запах смерті — на смерть, для інших запах життя — на життя. І хто на це здатний?