Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?
Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
Наш лист — це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.
(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
Відомо ж, що ви — лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.
бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
— не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога.
котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.
Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,
Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
Бо коли служіння осуду — славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.
Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.
Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.
а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;
Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.
Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
«Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»
Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.