Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Як же дочувсь про се Евин, царь Асорський, післав він посли до Йобаба, царя Мадонського, та до царя Симронського, та до царя Ахсафського,

1

The Northern Conquest

And it came to pass, when Jabin king of Hazor heard these things, that he sent to Jobab king of Madon, to the king of Shimron, to the king of Achshaph,

2

Та до царів, що царювали на півночі у нагірній землї та в степу на полуднє від Киннарота, на поділлї, і в Нафот-Дорі понад морем,

2

and to the kings who were from the north, in the mountains, in the plain south of Chinneroth, in the lowland, and in the heights of Dor on the west,

3

До Канаанїїв на схід сонця і на захід сонця, до Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв та Евузіїв у гори, і до Гетїїв, попід Гермонам в землї Массифі.

3

to the Canaanites in the east and in the west, the Amorite, the Hittite, the Perizzite, the Jebusite in the mountains, and the Hivite below Hermon in the land of Mizpah.

4

І виступили вони з усїма потугами своїми, така сила народу, така лїчба їх, як піску на морському березї, і вельми багато коней та колесниць (возів).

4

So they went out, they and all their armies with them, as many people as the sand that is on the seashore in multitude, with very many horses and chariots.

5

І всї ті царі, змовившись один з одним, двинули та й отаборились укупі при водах Меромських, щоб ударити на Ізраїля.

5

And when all these kings had [a]met together, they came and camped together at the waters of Merom to fight against Israel.

6

І рече Господь Йозейові: Не лякайсь їх: завтра о сїй добі всї вони лежати муть перед синами Ізраїля; коням же їх поперерізуй жили а колесницї їх попали огнем.

6

But the Lord said to Joshua, “Do not be afraid because of them, for tomorrow about this time I will deliver all of them slain before Israel. You shall hamstring their horses and burn their chariots with fire.”

7

От і напав їх Ісус з усією боєвою потугою своєю несподївано на Мером водах, та й кинувсь на них.

7

So Joshua and all the people of war with him came against them suddenly by the waters of Merom, and they attacked them.

8

І подав їх Господь в руки Ізрайлитян, і били вони їх і гнали їх до Сидону великого і до Мисрефот-Маїму і до Мицфи-долини на схід сонця, і перебили їх так, що не втїк нїхто.

8

And the Lord delivered them into the hand of Israel, who defeated them and chased them to [b]Greater Sidon, to the [c]Brook Misrephoth, and to the Valley of Mizpah eastward; they attacked them until they left none of them remaining.

9

І розправивсь із ними Ісус так, як повелїв йому Господь: коням їх поперерізував жили а боєві колесницї їх попалив.

9

So Joshua did to them as the Lord had told him: he hamstrung their horses and burned their chariots with fire.

10

Того ж часу, повернувши Йозуа, опанував Асор, і вбив царя його; бо Асор та був перше головою усїм містам в цїм царстві.

10

Joshua turned back at that time and took Hazor, and struck its king with the sword; for Hazor was formerly the head of all those kingdoms.

11

І побили вони всїх людей, що там були, кинувши на їх проклін: нїщо живе не зосталось там, а самий Асор пустили димом.

11

And they struck all the people who were in it with the edge of the sword, utterly destroying them. There was none left breathing. Then he burned Hazor with fire.

12

І загорнув Йозуа під свою руку всї городи царів тих вкупі з їх царями, та й поруйнував, і розпростер проклін на них, як повелїв Мойсей, раб Господень.

12

So all the cities of those kings, and all their kings, Joshua took and struck with the edge of the sword. He utterly destroyed them, as Moses the servant of the Lord had commanded.

13

Тільки ті міста, що стояли на вижинах, тих не пустили Ізрайлитяне димом, Асор же спалив Ісус.

13

But as for the cities that stood on their [d]mounds, Israel burned none of them, except Hazor only, which Joshua burned.

14

А ввесь луп із тих городів і скотину, позабірали сини Ізраїля собі; усїх же людей побили і повикоренювали, не лишаючи нїкого в живих.

14

And all the spoil of these cities and the livestock, the children of Israel took as booty for themselves; but they struck every man with the edge of the sword until they had destroyed them, and they left none breathing.

15

Як заповідав Господь рабові свойму Мойсейові, так заповідав Мойсей Йозейові, і так учинив Йозей не опустивши з того нї слова, що Господь заповідав Мойсейові.

15

As the Lord had commanded Moses His servant, so Moses commanded Joshua, and so Joshua did. [e]He left nothing undone of all that the Lord had commanded Moses.

16

І оттак загорнув Йозуа всю горішню землю, всю полуденну країну, і всю Гозен-землю, і поділлє й степ, і гору Ізрайлеву і те поділлє, що до неї тяглося,

16

Summary of Joshua’s Conquests

Thus Joshua took all this land: the mountain country, all the South, all the land of Goshen, the lowland, and the Jordan [f]plain — the mountains of Israel and its lowlands,

17

Від гори Халак, що тягнесь до Сеїру, аж до Баал-Гаду в Ливанській долинї під Ермоном; і всїх царів позавойовував та й повбивав.

17

from [g]Mount Halak and the ascent to Seir, even as far as Baal Gad in the Valley of Lebanon below Mount Hermon. He captured all their kings, and struck them down and killed them.

18

Довго воював Йозуа з усїма сими царями.

18

Joshua made war a long time with all those kings.

19

Не було нї одного міста, щоб мирно піддалось Ізрайлитянам, окрім Гевіїв, осадників Габаонських: всї завоювали вони оружньою силою;

19

There was not a city that made peace with the children of Israel, except the Hivites, the inhabitants of Gibeon. All the others they took in battle.

20

Було бо се від Господа, що закаменив серця їх так, щоб вони одважувались на війну з Ізраїльом, щоб розпростирано на них проклін без милосердя і викоренювано їх, як заповідав Господь Мойсейові.

20

For it was of the Lord [h]to harden their hearts, that they should come against Israel in battle, that He might utterly destroy them, and that they might receive no mercy, but that He might destroy them, as the Lord had commanded Moses.

21

Того ж часу двинув Ісус та й повибивав Енакіїв по горах у Гебронї, Давирі, в Анаві, по всїх горах Юдиних та Ізрайлевих; з містами їх, і розпростирав Йозуа на них проклін.

21

And at that time Joshua came and cut off the Anakim from the mountains: from Hebron, from Debir, from Anab, from all the mountains of Judah, and from all the mountains of Israel; Joshua utterly destroyed them with their cities.

22

Не зосталос нї одного з Енакіїв у займищі синів Ізрайлевих; тільки в Газї, в Гетї та в Азотї задержавсь останок їх.

22

None of the Anakim were left in the land of the children of Israel; they remained only in Gaza, in Gath, and in Ashdod.

23

І опанував Йозуа всю землю, як се Господь заповідав Мойсейові, і віддав її в наслїддє Ізрайлитянам поглядом на їх дїленицю по поколїннях їх. І опочила земля од війни.

23

So Joshua took the whole land, according to all that the Lord had said to Moses; and Joshua gave it as an inheritance to Israel according to their divisions by their tribes. Then the land rested from war.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І.Навина 11

Joshua 11