Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Як же, почули про се всї царі, що жили по тім боцї Йорданї по горах і долинах і всюди вподовж низини великого моря та й до Ливану: Гетії, Аморії, Канаанії, Ферезії, Гевії й Евузії,
Об этом услышали все цари на запад от реки Иордан. Это были цари Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи, которые жили в горной местности, на равнинах и вдоль берега Средиземного моря, близ Ливана.
То й зібрались вони докупи, щоб єдинодушно воювати Йозея й Ізраїля.
Все они собрались вместе и договорились сразиться с Иисусом и народом Израиля.
Та осадники Габаонські, як почули, що вчинив Йозуа з Ерихоном та з Гаєм,
Услышав, как Иисус покорил Иерихон и Гай, жители города Гаваона
Піднялись на хитрощі: набрали харчі на дорогу і обвішали свої осли драними торбами та старими подертими й посшиваними бурдюками на вино,
решили попробовать обмануть израильтян. Они собрали мехи из под вина, старые и изорванные, и положили их на своих ослов, как будто они идут издалека.
І повбувались у старе й полатане обувє і повдягались у стару подрану одїж, а ввесь харчовий хлїб у них був черствий та покрушений.
На них была ветхая одежда и изношенная обувь на ногах. Хлеб у них был сухой и заплесневелый, и выглядели они так, будто долго путешествовали.
Оттак прийшли вони до Ісуса в табір під Галеал, і промовили до нього й до громадських мужів Ізраїльських: з далекої землї прийшли ми, тож зробіте з нами мирову умову.
Они пришли в лагерь израильтян у Галгала и сказали: "Мы идём из далёкой страны и хотим заключить с вами союз".
Громадські ж мужі Ізраїля відказали Гевіям: Може ви живете поблизу нас, то й як же нам та чинити з вами умову?
Израильтяне сказали этим людям из Евеи: "Может быть, вы живёте неподалеку. Пока мы не узнаем откуда вы, мы не можем заключить с вами союз".
І відказали вони Йозейові: Ми хочемо твоїми підданними бути. Йозуа ж каже їм: Хто ви такі, і звідкіля прийшли?
Евеи сказали Иисусу: "Мы рабы твои". Но Иисус спросил: "Кто вы и откуда пришли?"
А вони відказали йому: З вельми далекої землї прибули ми, раби твої, в імя Господа, Бога твого: бо чували про нього і про все, що він удїяв Египтїям,
Эти люди ответили: "Мы пришли из далёкой страны, ибо слышали о великой силе Господа, Бога твоего, и обо всём, что Он сделал в Египте.
І що він учинив царям Аморійським, що жили по тім боцї Йорданї, Сигонові, цареві Гезбонському, та Огові, цареві Базанському в Астаротї.
Мы также слышали, что Он разбил двух аморрейских царей на восточной стороне реки Иордан: Сигону, царя Есевонского, и Огу, царя Васанского, в стране Астарофе.
Тим же то наша старшина й усї осадники нашої землї повелїли нам: Обмислїть себе живностю на дорогу та йдїте назустріч їм, та й промовте до них: Хочемо бути підданими вашими, тож учинїте з нами умову.
И вот наши старейшины и наш народ сказали нам: "Возьмите с собой достаточно еды на дорогу и отправляйтесь, чтобы встретиться с народом Израиля. Скажите им: Мы рабы ваши, заключите с нами союз"".
Ось який хлїб у нас! Узяли ми гарячим іще його з нашої домівки на харчуваннє, як вийшли в дорогу до вас; а тепер він зачерствів і покрушився.
"Видишь хлеб, который мы взяли с собой из дома. Он был тёплый и свежий, а теперь стал заплесневелым и чёрствым.
А се винові бурдюки: Були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось і наша одїж і обувє наше: повитирались в далекій дорозї.
Взгляни на наши мехи. Когда мы выходили из дома, они были новые и наполнены были вином, а теперь посмотри, как они износились и порвались. Взгляни на нашу одежду и сандалии! Видишь, как всё обветшало за время долгого пути".
І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради.
Израильтяне хотели знать, правду ли говорят эти люди, поэтому они попробовали хлеб, но не спросили Господа о том, как им поступить.
І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою.
Иисус согласился заключить с ними мир и сохранить им жизнь, и начальники израильтян согласились с обещанием Иисуса.
Як же уплило три днї після того, як зроблено мирову вгоду з ними, виявилось тодї, що вони були зблизька, сусїди їх;
Через три дня израильтяне узнали, что люди эти жили совсем недалеко от их лагеря.
Бо коли рушили Ізрайлитяне в дорогу, то прийшли на третий день до їх міст; а міста ті були: Габаон, Кафира, Беерот і Кириятярим.
И вот израильтяне отправились в путь и на третий день пришли к городам Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
І не заподїяли їм Ізрайлитяне нїякого зла, бо мужі громадські клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим, у присязї. І нарекала вся громада на мужів громадських.
Но армия Израиля не стала сражаться с этими городами, ибо они заключили соглашение о мире с этими людьми, дав им обещание перед Господом, Богом Израиля. Тогда народ стал жаловаться на начальников, которые заключили союз.
Та всї мужі громадські промовили до всієї громади: Ми клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим; тим то й не годиться нам приторкнутись до них;
Но они ответили: "Мы дали обещание перед Господом, Богом Израиля, и теперь не можем воевать против них.
А зробімо їм ось що: Нехай собі живуть на сьвітї, щоб не вдарив на нас гнїв Божий за клятьбу, що ми заприсягли їм.
Мы должны сохранить им жизнь, чтобы Бог не разгневался на нас за то, что мы нарушили данное им обещание.
А ще промовили до них мужі громадські: Нехай живуть собі на сьвітї, за теж будуть вони дроворубами та водоносами про всю громаду; і пристали всї на те, що сказали їм мужі громадські.
Пусть они живут, но будут нашими рабами. Они будут рубить дрова для нас и носить воду для всего нашего народа". И начальники не нарушили обещания, данного этим людям.
І покликав їх Ісус, і каже їм: Про що ви ошукали нас упевнивши: ми, мовляли, живемо далеко од вас, коли живете близько нас?
Иисус призвал их и сказал: "Почему вы солгали нам? Ваша земля находится около нашего стана, а вы сказали нам, что вы из далёкой страны.
Оце ж ви будете раби проклятущі і нїхто з вас не вийде на волю, будете дроворубами та водоносами для дому Бога мойого!
Теперь ваш народ будет рабами, вы будете рубить дрова и носить воду для дома Бога моего!"
І відказали вони Йозейові: Переказано було нам, рабам твоїм, що Господь, Бог твій, дав рабові свойму Мойсейові такий обіт, що надїлить вам усю землю, а всї осадники землї вигубить. Тим полякались ми вельми, що позганяєте нас із сьвіту, та й учинили таке дїло.
И ответили они Иисусу: "Мы обманули вас, потому что боялись, что вы нас убьёте. Мы слышали, что Бог повелел своему рабу Моисею дать вам все эти земли, и Бог велел вам убить всех людей, которые живут в этой стране. Вот почему мы обманули вас.
Тепер же ми оддані тобі в руки; чини з нами, що тобі здається добрим і праведним.
Теперь мы ваши рабы, и вы можете поступать с нами, как считаете справедливым".
Так і вчинив з ними Ісус, та й оборонив їх сим робом від Ізрайлитян, що не повбивали їх.
Так народ Гаваона стал рабами. Но Иисус оставил их в живых и не разрешил израильтянам убить их.
І зробив їх Йозуа тодї дроворубами та водоносами про всю громаду й про жертівник Господень, і так воно зісталось аж по сей день на тому місцї, яке б нї вибрав Господь.
Иисус сделал их рабами израильского народа. Они рубили дрова и носили воду для израильтян и для жертвенника Господа. Они и до сего дня ещё остаются рабами.