Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його; бо перенїс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу."
Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"
йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,