Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
Вот имена народов, которых Господь оставил на этой земле, потому что Господь хотел испытать народ Израиля. Никто из израильтян, живущих в те времена, не сражался в войнах за ханаанские земли.
На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
И Господь не изгнал другие народы с израильской земли, чтобы народ Израиля, который не участвовал в этих войнах, учился воевать:
Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
пять правителей филистимских, все хананеи, все сидоняне и евеи, которые жили в горной местности Ливана, от горы Ваал-Ермона до Лебо-Емафа.
А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
Господь оставил эти народы, чтобы искушать народ Израиля и смотреть, будут ли они повиноваться заповедям Господним, которые были даны их предкам через Моисея.
Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
Сыны Израилевы жили среди хананеев, хеттеев, аморреев, фарезеев, евеев и иевусеев.
Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей в жены их сыновьям и поклонялись богам этих народов.
І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
Господь видел, что народ Израиля творит зло. Они забыли Господа, Бога своего, и служили Ваалам и Ашера.
І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
Господь разгневался на Израиль и позволил Хусарсафему, царю Месопотамскому, победить народ Израиля. И правил царь Месопотамский над ними восемь лет.
І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
Тогда сыны Израилевы стали молить Господа о помощи, и Господь послал к ним Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Хелевова, и он спас народ Израиля.
І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
Дух Божий вселился в Гофониила, и он стал судьёй Израиля. Гофониил повёл народ Израиля на войну, и Господь помог ему одолеть Хусарсафема, царя Арамского.
І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
И земля жила в мире сорок лет, пока не умер Гофониил, сын Кеназа.
Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
Господь увидел, что народ Израиля снова творит зло, и дал силу Еглону, царю Моавитскому, чтобы он разбил народ Израиля.
Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
Еглон позвал с собой аммонитян и амаликитян, и они, объединившись, напали на Израиль, победили народ Израиля и изгнали его из города Пальм.
І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
Еглон, царь Моавитский, правил восемнадцать лет.
Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
И снова народ стал молить Господа о помощи. И послал Господь левшу Аода, сына Геры из рода Иеминиева, спасти народ Израиля. Народ Израиля послал Аода отнести дань Еглону, царю Моавитскому.
Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
Аод сделал себе обоюдоострый меч длиною в один локоть и привязал его под одеждой к правому бедру.
От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
И пошёл Аод с данью к Еглону, царю Моавитскому. (Еглон был человек очень тучный. )
Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
Аод отдал деньги Еглону и от людей, которые несли эти деньги.
Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
Аод уже собрался уходить, но, когда проходил мимо идолов города Галгала, повернулся и сказал: "Царь, я должен сказать тебе что-то по секрету". Царь сказал: "Тише!", и отослал из комнаты всех своих слуг.
Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
Аод пошёл к Еглону, который сидел один в верхней комнате своих летних палат. Аод сказал: "У меня есть к тебе послание от Бога. " Царь встал с трона,
Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
а Аод левой рукой достал меч, привязанный к правому бедру, и вонзил его царю в живот.
Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
Меч вошёл так глубоко, что не было видно даже рукояти, и внутренности царя вывалились наружу. Жир царя полностью прикрыл меч, и Аод оставил его там.
Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
Аод вышел из комнаты и запер за собой двери.
Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
Слуги вернулись сразу же после его ухода. Они увидели, что дверь заперта, и сказали: "Должно быть, царь закрылся, чтобы оправиться".
Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
Они долго ждали и наконец встревожились. Они взяли ключ, открыли дверь и, войдя в комнату, увидели мёртвого царя, лежащего на полу.
Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.
Пока слуги ждали царя, у Аода было время скрыться. Он прошёл мимо идолов и отправился в место, которое называлось Сеираф.
Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
Придя в Сеираф, он вострубил в горной местности Ефрема. Услышав звуки трубы, народ Израиля собрался в Сеирафе и спустился с гор во главе с Аодом.
І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
Аод сказал им: "Идите за мной! Господь помог нам победить врагов наших, моавитян". И народ пошёл за Аодом. Они спустились с ним и захватили переправу через реку Иордан к земле Моавитской, и не давали никому переходить через неё.
І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
Они убили около десяти тысяч здоровых и сильных моавитян, и никто из них не спасся.
Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.
Так в тот день народ Израиля покорил моавитян. И земля после этого жила мирно восемьдесят лет.