Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 3) | (Суддів 5) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Сини Ізраїля робили знов те, що було не до вподоби Господеві. Аод уже був умер.
  • Ізраїльські сини продовжували чинити зло перед Господом.
  • Тодї подав Господь їх на поталу Явинові, цареві Канаанїйському, що цярював в Азорі. Гетьманив же в нього Сизара; сей жив у Гаросетї поганському.
  • І Господь віддав їх у руку Явіна, ханаанського царя, який царював у Асорі. Вождем його війська був Сісара, він жив у Арісоті народів.
  • Заквилили тодї Ізрайлитяне до Господа, бо в Явина було девятьсот залїзних колесниць, і він пригнїтав синів Ізраїля страшенно двайцять год.
  • І заволали до Господа ізраїльські сини, бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він двадцять років сильно гнобив Ізраїля.
  • А під той час була суддею в Ізраїлїв Дебора пророчиця, Лапидотиха.
  • Дружина Лафідота Девора була жінкою-пророчицею, вона судила в Ізраїлі в той час.
  • Жила ж вона під Дебора-пальмою між Рамою й Бетелем на Ефраїм-горах, і приходили сини Ізрайлеві до неї на суд.
  • І вона, Девора, проживала під фініковим деревом між Рамою і між Ветилем на горі Єфрема, і приходили туди до неї ізраїльські сини, щоб судитися.
  • І послала вона по Барака Абиноаменка з Кадеса Нефталимового, й промовила до його. Господь, Бог Ізрайлїв, повелїває тобі: Лаштуйсь у дорогу, виступай на Табор-гору і возьми з собою десять тисяч чоловіка із Нефталиміїв та з Зебулонїїв;
  • Девора послала і покликала Варака, сина Авінеїма з Кедеса нефталимового, і сказала йому: Хіба тобі не заповів Господь, Бог Ізраїля, піти до гори Тавор і взяти із собою десять тисяч мужів із синів Нефталима й із синів Завулона?
  • Я ж приведу до тебе Сизару, гетьмана Явинового вкупі з його колесницями й його військом до потока Кисон, і подам його тобі на поталу.
  • Я приведу до тебе, до потоку Кісон, Сісару, вождя війська Явіна, його колісниці та його військо, і передам його у твої руки.
  • Барак відказав: Коли пійдеш ізо мною, то й я пійду, коли ж ізо мною не пійдеш, не пійду.
  • Якщо підеш зі мною, — сказав їй Варак — то я піду, якщо ж не підеш зі мною, то не піду, бо не знаю дня, в який Господь пошле ангела зі мною!
  • Она відказала: Пійду з тобою певно; тільки слава в сїй дорозї припаде не тобі, нї! жінцї в руки подасть Господь Сизару. І зібралась Дебора та й пійшла з Бараком до Кадеса.
  • А Девора відповіла йому: Я неодмінно піду [1] з тобою, тільки знай, що не буде твоєю слава в дорозі, якою ти підеш, бо рукою жінки Господь відплатить Сісарі! Девора встала і пішла за Вараком до Кедеса.
  • Скликав тодї Барак Зебулонїїв і Нафталїїв у Кадес; десять тисяч чоловіка йшло за ним слїдом, і Дебора йшла за ним.
  • Тож Варак закликав Завулона та Нефталима до Кедеса, і десять тисяч мужів пішли по його стопах. З ним пішла і Девора.
  • Хебер же Кенеянин віддїливсь був від Кенеянів, потомків Гобаба, родича Мойсейового, і напяв був свого намета у дуброві під Заанимом, що під Кадесом.
  • (У той час близькі Кінея відділилися від синів Йовава, тестя Мойсея, і розбили свій намет біля дуба спочиваючих, що є на підході до Кедеса).
  • Як же звіщено Сизарі, що Барак Абиноаменко виступив на Табор-гору,
  • Сісарі сповістили, що Варак, син Авінеема, пішов на гору Тавор.
  • Послав Сизара всї свої колесницї, девятьсот залїзних колесниць, і ввесь військовий люд, що мав при собі, із поганського Гаросета на Кисон-бурчак.
  • Тож Сісара скликав усі свої колісниці (бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць) і весь народ, який з ним, з Арісота народів до потоку Кісон.
  • Рече тодї Дебора до Барака: Устань! бо се той день, що подав тобі Господь Сизару на поталу. Сам же Господь пійде поперед тебе. От і спустивсь Барак з Табор-гори, і десять тисяч чоловіка йшло за ним.
  • А Девора промовила до Варака: Встань, бо це — день, в який Господь передав Сісару у твої руки! Ось хіба Господь не піде перед тобою? І Варак спустився з гори Тавор, а за ним — десять тисяч чоловік.
  • Тодї привів Господь у безлад Сизару, і всї колесницї його і все військо його перед мечами Бараковими, і зоскочив Сизара з колесницї й утїкав пішки.
  • І Господь вістрям меча навів на Сісару замішання перед Вараком, на всі його колісниці й на весь його табір. Тож Сісара зіскочив зі своєї колісниці, і втік своїми ногами,
  • Барак же вганяв за колесницями і за військом аж до Гаросета ідолського, і все військо Сизарине полягло від меча, не зосталось нї духа.
  • Варак же гнався за колісницями й за табором аж до Гаю народів. І поліг увесь табір Сісари від вістря меча, не залишилося жодного.
  • Сизара же прибіг пішки до намету Яїли, жени Хевера Кенеянина, бо між Явином, царем Азорським, а домом Хевера Кенеянина, панував мир.
  • А Сісара своїми ногами добрався до шатра Яіли, жінки Хавера, кінейця, оскільки був мир між Явіном, царем Асора, і між домом Хавера, кінейця.
  • І вийшла Яїля на зустріч Сизарі та й каже йому: Увійди, пане, увійди до нас; не лякайся! І ввійшов він до неї в намет, і прикрила вона його покривалом.
  • Назустріч Сісарі вийшла Яіла й сказала йому: Заверни, володарю мій, заверни до мене, не бійся! І він завернув до неї в шатро, і вона накрила його своєю шкурою.
  • Він же благав її: Чи не даси менї трохи води напитись? Пече мене спрага! і отворила вона молочний бурдюк і дала йому напитись.
  • А Сісара промовив до неї: Дай мені випити трохи води, бо я спраглий. Тож вона відкрила міх молока, дала йому пити і накрила його обличчя.
  • І благав її: Іди до наметових дверей, і коли хто прийде й питати ме в тебе й казати ме: Чи нема кого тут? так скажи: Нї!
  • А він сказав їй: Стій при вході шатра! І буде, коли хтось до тебе прийде, запитає тебе й скаже тобі: Чи є тут чоловік? — то відповіси: Немає! І вона сховала його у своїй шкурі.
  • Тодї Яїля Хевериха вхопила колка наметового, взяла молота, підступила до нього стиха та й убила колка йому в висок, так що прибила його до землї; він бо саме заснув. Він лежав не при собі та й умер.
  • А згодом Яіла, жінка Хавера, взяла кілок від шатра, захопила молот у свою руку і дуже тихо ввійшла до нього. Вона приклала кілок до його скроні й пробила до землі, він же попручався між її колінами, віддав душу й помер.
  • Саме тодї появився Барак, що вганяв за Сизарою. Яїля ж вийшла зустріч йому й каже: Ходи, я покажу тобі того, кого шукаєш. І як увійшов у намет, найшов Сизару мертвим там, і колок ще стирчав в виску в його.
  • І ось появився Варак, який гнався за Сісарою! А Яіла вийшла йому назустріч і промовила до нього: Іди сюди, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш! І він увійшов до неї, і ось Сісара лежить мертвий, а в його скроні — кілок.
  • Так попустив тодї Господь Явинові, цареві Канаанському, впасти перед Ізраїлем.
  • Так Господь Бог упокорив у той день Явіна, царя Ханаану, перед ізраїльськими синами.
  • І вагонїла рука Ізрайлева все важче над Явином, царем Канаанським, аж покіль они вигубили його.
  • І пішла рука ізраїльських синів, ідучи і стаючи тяжчою на Явіні, цареві Ханаану, доки вони не вигубили його.

  • ← (Суддів 3) | (Суддів 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025