Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 5) | (Суддів 7) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Як почали ж сини Ізрайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадиянїям через сїм год.
  • І чинили ізраїльські сини зло перед Господом, і передав їх Господь у руки Мадіяма на сім років.
  • І тяготїла рука Мадиянїїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидиянїями леговища в горах та печері в скелях.
  • І стала міцною рука Мадіяма на Ізраїлі. Тож ізраїльські сини від мадіямської присутності поробили собі в горах загорожі, печери і твердині.
  • І що понасївають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянїї, Амаликїї, і ті що жили на востоцї;
  • І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям, Амалик і сини сходу, і підходили на нього,
  • Та й отаборяться навпроти них та й нївечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нїчого на прожиток Ізраїлеві, нї овечки, нї вола, нї осла.
  • ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до підходу до Ґази. Не залишали потрібного для життя в Ізраїлі, і для стада, і теляти, і осла,
  • Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безлїч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всїй землї, пустошачи її.
  • бо вони та їхня худоба приходили і приносили свої намети, приходили численністю, наче сарана, і їм та їхнім верблюдам не було числа, і приходили в ізраїльську землю її нищити.
  • Оце ж вельми ослаб Ізраїль через Мадиянїїв. І заквилили тодї сини Ізрайлеві до Господа.
  • І дуже збіднів Ізраїль від присутності Мадіяма, і заволали ізраїльські сини до Господа.
  • Як же покликнули Ізрайлитяне до Господа на Мадиянїїв,
  • І сталося, коли заволали Ізраїльські сини до Господа через Мадіяма,
  • Послав Господь пророка до синів Ізрайлевих, і промовив пророк: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Вивів я вас із Египту, визволив ізвідти, де ви були рабами;
  • то Господь послав до ізраїльських синів чоловіка-пророка, і він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я є Той, Хто вивів вас із Єгипту, і Я вивів вас з дому рабства,
  • І вирятував вас із руки в Египтїїв і з рук усїх ваших гнобителїв, і повиганяв їх поперед вами, і надїлив їх землю вам,
  • і Я вирвав вас з руки Єгипту і з руки всіх, хто гнобив вас. Я прогнав їх з-перед вас, і Я дав вам їхню землю,
  • І говорив до вас: Я Господь, Бог ваш; не вшановуйте богів Аморійських, що в їх землї ви живете; та ви не слухали голосу мого.
  • і Я сказав вам: Я — Господь, ваш Бог, не боятиметесь аморейських богів, між якими (в їхній землі) ви живете! Але ви не послухалися Мого голосу.
  • І прийшов ангел Господень та й сїв під дубом ув Офрі, що належав до Йоаса, потомка Авіезерового, саме тодї як син його Гедеон молотив пшеницю в печері, щоб сховати її від Мадиянїїв.
  • І прийшов Господній ангел, і сів під дубом, що є в Ефраті Йоаса, батька Авієзри, а Ґедеон, його син, молотив пшеницю у виноградній давильні, щоб втекти з-перед Мадіяма.
  • І явивсь йому ангел Господень і рече до його: Господь з тобою, хоробрий чоловіче!
  • Господній ангел з’явився йому і промовив до нього: Господь з тобою, могутній силою!
  • А Гедеон йому: Добродїю, коли Господь із нами, так чого ж оце все склалось нам? і де всї чудеса його, що батьки наші нам оповідували про них, та казали: Господь вивів нас із Египту? Тепер же він відопхнув нас та й оддав нас Мидиянїям.
  • А Ґедеон відповів йому: У мені, володарю? І якщо є Господь з нами, то чому нас спіткали всі ці нещастя? І де є всі Його чудеса, про які розповіли нам наші батьки, кажучи: Хіба Господь не вивів нас із Єгипту? А тепер нас Він відкинув і передав нас у руки Мадіяма!
  • І споглянув тодї ангел Господень на його й каже: Йди в оцїй силї твоїй, так і вирятуєш Ізраїля від руки Мадиянїїв. Знай, я посилаю тебе!
  • Господній ангел поглянув на нього і сказав йому: Іди у твоїй силі й спасеш Ізраїль! Ось я тебе послав!
  • І відказав йому: Добродїю! Чим же я вирятую Ізраїля? Рід мій найслабший у Манассії, а я найменший у моїй родинї.
  • Та Ґедеон йому відповів: Через мене, володарю, чим спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найсмирніша в роді Манасії, і я малий в домі мого батька.
  • І сказав йому Господь: Я буду з тобою, й ти побєш Мадиянїїв, як одного чоловіка.
  • А Господній ангел сказав йому: Господь буде з тобою, і поб’єш Мадіяма, як одного чоловіка.
  • А сей: Коли ти змилосердивсь до мене, дак дай менї ознаку, що розмовляєш ізо мною.
  • Якщо ж я знайшов милість у твоїх очах, — сказав йому Ґедеон, — то подаси мені знак, що ти говориш зі мною!
  • Ось не відходь ізвідсї, докіль вернусь і принесу дар тобі. Він же відказав: Буду ждати, покіль вернешся.
  • Не підіймешся звідси, доки не прийду я до тебе, принесу мою жертву і покладу перед тобою. І той відповів: Я сидітиму, доки ти не повернешся.
  • Пійшов тодї Гедеон, приготовив козенятко та неквашених книшів із одної ефи муки; мясо зложив у кошик, а юшку влив у горщик, принїс те все йому під дуба та й поставив перед ним.
  • І Ґедеон увійшов у дім, приготував козеня з кіз, прісний хліб з ефи борошна і поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у посудину і виніс йому під дуб, і поклонився.
  • Ангел же Господень сказав йому: Возьми мясиво та неквашені книші, положи на сього камення, та й вилий на те поливку. І зробив так.
  • А Господній ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби і поклади на тому камені, та вилий юшку. І він учинив так.
  • Тодї ангел Господень кінцем палицї, що держав у руцї, приторкнувсь до мясива й книшів, і виступив огонь із камення та й пожер мясиво й книші, ангель же Господень зник із очей у його.
  • Тоді Господній ангел простягнув кінець палиці, яка була в його руці, і доторкнувся до м’яса й прісного хліба, і піднявся вогонь з каменя, і пожер м’ясо й прісний хліб. І Господній ангел відійшов з-перед його очей.
  • Постеріг тодї Гедеон, що то був ангел Господень, і кликнув Гедеон: Ой (лишенько ж). Господи Боже! се ж я бачив ангела Господнього лицем до лиця!
  • І побачив Ґедеон, що це Господній ангел, і сказав Ґедеон: О, о, Господи, Господи, бо побачив я Господнього ангела обличчям в обличчя!
  • Відказав же Господь: Мир тобі, не бійся: ти не вмреш!
  • А Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш!
  • Спорудив тодї Гедеон жертівника Господеві, та й дав йому призвіще: Господень мир. І досї він стоїть в Авіезеровій Офрі.
  • І Ґедеон збудував там жертовник Господу, і назвав його: Мир Господній, який ще є аж до цього дня в Ефраті батька Езрі.
  • Тієї ж ночі повелїв йому Господь: Возьми десяток чоловіка з твоїх слуг, одного бика із стада батька твого, та одного семилїтка бика, зруйнуй Баалового жертівника в твого батька та й вирубай дерево, що стоїть навколо;
  • І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми годоване теля твого батька, семилітнє теля, і знищиш жертовник Ваала, який є у твого батька, і вирубаєш священний гай, що біля нього,
  • Тодї спорудиш Господеві, Богові твойму, жертівника на верху скелї сієї, і возьми другого бика та й принеси його на всепаленнє на дровах із дерева, що вирубаєш.
  • і збудуєш жертовник Господу, Богові твоєму, Який з’явився тобі на верхів’ї цієї гори Маоз у призначеному місці. І візьмеш друге теля, і принесеш всепалення на дровах священного гаю, який вирубаєш.
  • Узяв тодї Гедеон десятеро чоловіка з своїх рабів і вчинив, як навчив його Господь. Та боявсь робити се перед родиною своєго й міськими людьми, то ж робив усе в ночі.
  • Тож Ґедеон взяв тринадцять мужів зі своїх рабів, і вчинив так, як сказав йому Господь. І сталося, оскільки він побоявся дому свого батька і мужів міста, щоб вчинити це вдень, то вчинив уночі.
  • Як же повставали міські люде й родина його вранцї, аж се жертівника Баалового зруйновано й дерево коло його зрубано; другого ж бика принесено в жертву на новопостроєному жертівнику.
  • І мужі міста встали вранці, і ось рознесений жертовник Ваала, а священний гай, що біля нього, вирубаний, і годоване теля принесене у всепалення на збудованому жертовнику.
  • Питали тодї люде одно одного: Хто се вкоїв? І роспитуючись так, довідались, що се вчинив Гедеон Йоасенко.
  • І запитував кожний свого сусіда: Хто вчинив цю справу? Тож вони перевірили і дослідили, і сказали: Ґедеон, син Йоаса, учинив цю справу!
  • І сказали тодї міські люде до Йоаса: Видай сина твого! смерть йому, бо зруйнував Баалового жертівника і порубав дерево, що було при йому.
  • І сказали мужі міста до Йоаса: Виведи твого сина, і нехай помре, бо розніс жертовника Ваала, і тому що вирубав священний гай, який біля нього!
  • Та Йоас відказав тим, що стояли навкруги натовпом: Так се ви хочете встоюватись за Баала, чи ж то вам його боронити? Хто за його буде встоюватись, той умре ще до завтрішнього ранку. Коли він бог, нехай сам за себе постоїть, бо жертівника його зруйновано.
  • Та Йоас відповів мужам, які стояли проти нього: Хіба ви тепер судитимете за Ваала? Чи ви його рятуєте? Хто його скривдив, нехай помре до ранку! Якщо він є богом, нехай помститься за себе, бо розніс його жертовника!
  • Тим і проложено Гедеонові того дня призвіще Еробаал, щоб тим сказати: Нехай Баал з ним судиться за те, що він зруйнував його жертівника.
  • І назвали Ґедеона в той день Суд Ваала, бо він розніс його жертовника.
  • Аж ось усї Мадиянїї, Амаликії і восточане зібрались до купи, переправились через Йордань й отаборились на Езреель-долинї.
  • У той час весь Мадіям, Амалик і сини сходу зібралися разом, перейшли і отаборилися в долині Єзраела.
  • Обняв тодї Гедеона Господень дух, так що він затрубив у трубу і покликав родину Абиєзера йти за ним.
  • Божий Дух зміцнював Ґедеона, і він затрубив у ріг, і закричав Авієзер за ним.
  • Та ще послав Гедеон до всього Манассія посли, і скликано їх також до війська. Послав также посли до Ассера, Забулона і Нафталїя навкруги, і сї вийшли зустріч йому.
  • Він послав послів по всьому Манасії, і закричав сам за ним. Послав послів також до Асира, до Завулона і до Нефталима, і вони вийшли йому назустріч.
  • І промовив тодї Гедеон до Бога: Коли справдї хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою,
  • І Ґедеон сказав Богові: Якщо спасаєш Ізраїля моєю рукою, як Ти і сказав,
  • Так ось! я розстелюю на току вовняне руно. Коли на одно руно тільки впаде роса, а навкруги земля буде суха, тодї знати му, що вирятуєш Ізраїля моєю рукою.
  • то ось я кладу вовняну шкуру на току, і якщо роса буде тільки на шкурі, а на всій землі буде сухо, то знатиму, що спасаєш Ізраїля моєю рукою, — як Ти і сказав.
  • Так і сталось: Як витискав він рано вранцї руно, так настїкала повна миска води.
  • І сталося так. І встав Ґедеон вранці, і викрутив шкуру, і потекла зі шкури роса — повна посудина води.
  • Однакже Гедеон промовив Господеві: Ой нехай твій гнїв не загориться на мене, коли ще раз промовлю! Дозволь менї ще одну пробу з руном ізробити: нехай воно тілько сухе буде, усюди ж роса впаде на землю!
  • Та Ґедеон промовив до Бога: Хай не запалає Твій гнів на мене, — заговорю ще раз. І випробую ще раз на шкурі, тож нехай буде тільки на шкурі сухо, а на всій землі нехай буде роса.
  • І дав так Господь у ту ніч, що руно тількі було сухе, усюди ж на землї лежала роса.
  • І Бог зробив тієї ночі так, і було сухо тільки на шкурі, а на всій землі була роса.

  • ← (Суддів 5) | (Суддів 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025