Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Син же Еробаалів Абимелех прибув у Сихем до материних братів і говорив їм і всьому родові материної родини ось так:
Поспитайте усїх Сихемських міщан: Що вам більш до вподоби: чи щоб панували над вами усї сїмдесять синів Еробаалових, чи лучче, щоб володїв один? Памятайте при тому, що я ваше тїло й ваша кість.
“Ask the leading citizens of Shechem whether they want to be ruled by all seventy of Gideon’s sons or by one man. And remember that I am your own flesh and blood!”
І промовляли брати материні до всїх Сихемських міщан про його тими самими словами, так що прихилили їх серце до Абимелеха, бо казали: Він родич нам.
So Abimelech’s uncles gave his message to all the citizens of Shechem on his behalf. And after listening to this proposal, the people of Shechem decided in favor of Abimelech because he was their relative.
От і дали йому сїмдесять секлів срібла з храму Баал-Верита, а за сї гроші найняв Абимелех нужденних та легкодумних людей, що за ним пійшли.
They gave him seventy silver coins from the temple of Baal-berith, which he used to hire some reckless troublemakers who agreed to follow him.
Тодї прибув у батьківський дім в Офрі та й повбивав братів своїх, Еробааленків, сїмдесят чоловіка на одному каменї. Один тільки менший Еробааленко Йотам, остався живий, сховавшись.
Тодї зібрались до купи всї городяне Сихемські вкупі з родинами (містечка) Мілло, зійшлись і обрали собі Абимелеха за царя під дубом, що стоїть під Сихемом.
Як переказано про се Йотамові, взійшов він на верх гори Гарисим, і покликнув голосно:
Jotham’s Parable
When Jotham heard about this, he climbed to the top of Mount Gerizim and shouted,
“Listen to me, citizens of Shechem!
Listen to me if you want God to listen to you!
Слухайте мене, городяне Сихемські, щоб і Бог слухав вас. Колись посходились докупи дерева, щоб намастити царя наб собою, й промовили до оливи: царюй над нами!
Once upon a time the trees decided to choose a king.
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
First they said to the olive tree,
‘Be our king!’
Олива ж відказала їм: Чи то ж занедбаю свою мастину, якою прославляють богів і людей, щоб між деревами стати висшою?
But the olive tree refused, saying,
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the olive oil
that blesses both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
Тодї промовили дерева до смокви (фіґи): Ходи, прийми царюваннє над нами!
“Then they said to the fig tree,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
Та смоква (фіґа) відказала їм: Чи то ж менї понехати мої солодощі й дорогі ягоди мої, щоб бути вивисшеною між деревами?
But the fig tree also refused, saying,
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing my sweet fruit
just to wave back and forth over the trees?’
Тодї промовили дерева до виноградини! Царюй же бо над нами!
“Then they said to the grapevine,
‘You be our king!’
‘You be our king!’
Виноградина ж відказала їм: Чи менї ж та покинути соковину мою, що звеселяє й богів і людей, щоб датись вивисшити між деревами?
But the grapevine also refused, saying,
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
‘Should I quit producing the wine
that cheers both God and people,
just to wave back and forth over the trees?’
Тодї всї дерева промовили до тернівки: То хоч ти царюй над нами!
“Then all the trees finally turned to the thornbush and said,
‘Come, you be our king!’
‘Come, you be our king!’
Терновий же колюка відказав деревам: Коли справдї хочете помазати мене на царя над вами, дак ідїте ховайтесь у мойму холодку. Як же не схочете, запалає полумє з тернівки та й пожере кедри Ливанські.
And the thornbush replied to the trees,
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
‘If you truly want to make me your king,
come and take shelter in my shade.
If not, let fire come out from me
and devour the cedars of Lebanon.’”
Оце ж міркуйте, чи чесним і праведним робом ви поступили, зробивши царем Абимелеха? та чи гарно ви вчинили з Еробаалом й його родиною, й як відплатили добродїйства його?
Jotham continued, “Now make sure you have acted honorably and in good faith by making Abimelech your king, and that you have done right by Gideon and all of his descendants. Have you treated him with the honor he deserves for all he accomplished?
За вас воював панотець мій і одважував душу свою, й визволив вас із потали в Мадиянїїв,
For he fought for you and risked his life when he rescued you from the Midianites.
А ви тепер встали проти дому батька мого, ви синів його, сїмдесят мужів, убили на одному каменї, та поставили Абимелеха, сина раби його, царем над городянами Сихемськими, бо він родоколїнник вам!
But today you have revolted against my father and his descendants, killing his seventy sons on one stone. And you have chosen his slave woman’s son, Abimelech, to be your king just because he is your relative.
Коли ви сьогоднї чесним і праведним робом ходили коло Еробаала й його родини, так утїшайтесь Абимелехом, а він вами нехай втїшаєсь;
“If you have acted honorably and in good faith toward Gideon and his descendants today, then may you find joy in Abimelech, and may he find joy in you.
Коли ж нї, так нехай запалає поломє від Абимелеха та й пожере городян Сихемських й осадників Миллоських, і нехай запалає поломє від городян Сихемських й осадників Миллоських, та й жере Абимелеха!
But if you have not acted in good faith, then may fire come out from Abimelech and devour the leading citizens of Shechem and Beth-millo; and may fire come out from the citizens of Shechem and Beth-millo and devour Abimelech!”
І зник Йоатам і втїк у Беер, і тулився там на низинї, ховаючись перед братом своїм Абимелехом.
Then Jotham escaped and lived in Beer because he was afraid of his brother Abimelech.
Абимелех же царював три годи над Ізраїлем.
Shechem Rebels against Abimelech
After Abimelech had ruled over Israel for three years,
І попустив Бог злому духові ввійти між Абимелеха й городян Сихемських, так що городяне Сихемські перестали Абимелехові коритись,
God sent a spirit that stirred up trouble between Abimelech and the leading citizens of Shechem, and they revolted.
Щоб відомстився злочин на семи десятках синів Еробаалових, і щоб їх кров упала на брата їх Абимелеха, що повбивав їх, і на городян Сихемських, що допомогли йому вбити братів своїх.
God was punishing Abimelech for murdering Gideon’s seventy sons, and the citizens of Shechem for supporting him in this treachery of murdering his brothers.
Оце ж настановили городяне Сихемські проти його людей в засїдку, й грабили вони кожного приходня по дорозї. І довідавсь Абимелех про се.
The citizens of Shechem set an ambush for Abimelech on the hilltops and robbed everyone who passed that way. But someone warned Abimelech about their plot.
Тим часом прийшов Гаал Ебоденко з родоколїнниками своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, й горожане Сихемські няли віри йому.
One day Gaal son of Ebed moved to Shechem with his brothers and gained the confidence of the leading citizens of Shechem.
І повиходили вони в поле, й збирали виноград свій, і давили вино в точилах і сьвяткували подячне сьвято, ходили в храм бога свого, й їли й пили та кляли Абимелеха.
During the annual harvest festival at Shechem, held in the temple of the local god, the wine flowed freely, and everyone began cursing Abimelech.
І говорив тодї Гаал Ебоденко: Хто такий Абимелех, а хто Сихем, щоб нам підневолюватись йому? Хиба він не син Еробаалів, а слуга його Зебул не гетьманом у його? Лучше служити потомкам Гемора, батька Сихемового, про що же нам підневолюватись йому?
Коли б хто дав сей люд під мою руку, я прогнав би Абимелеха. І сказано про се Абимелехові й говорено: Збирай більше війська та й виходи.
Як дочувсь ж Зебул, городський отаман, про Гаалові Ебоденкові речі, взяла його досада.
But when Zebul, the leader of the city, heard what Gaal was saying, he was furious.
І послав тайком посланцїв до Абимелеха й звелїв сказати йому: Прийшов Гаал Ебоденко з свояками своїми в Сихем та й бурить проти тебе місто.
Тож вибирайсь у ночі вкупі з військовим людом, що маєш при собі, та й заляж у полі;
Come by night with an army and hide out in the fields.
Уранцї ж рано, скоро зійде сонце, рушай і наступи на город. Як же він вийде проти тебе з людьми, що має при собі, так чини з ним, що й як зможеш.
In the morning, as soon as it is daylight, attack the city. When Gaal and those who are with him come out against you, you can do with them as you wish.”
І встав Абимелех уночі з військовими людьми, що мав при собі, й залягли вони чотирма купами проти Сихемцїв залягом.
So Abimelech and all his men went by night and split into four groups, stationing themselves around Shechem.
Як же Гаал вийшов у міські ворота, вискочив Абимелех із засади з людьми, що мав при собі.
Gaal was standing at the city gates when Abimelech and his army came out of hiding.
Побачив Гаал військовий люд і каже Зебулові: Он спускається військо з вершини гір! А Зебул відказує: Се тїнь попід горами здається тобі людьми.
When Gaal saw them, he said to Zebul, “Look, there are people coming down from the hilltops!”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Zebul replied, “It’s just the shadows on the hills that look like men.”
Озветься же удруге Гаал і каже: Справдї спускається з гори військо, а частина його простує сюди від дуба Меонним.
І сказав йому тодї Зебул: Де ж тепер твоя губа, що ти нею промовляв: Хто такий Абимелех, щоб нам підневолюватись йому? Оце ж і є той нарід, що зневажав єси його. Тепер виходь та й бийся з ним.
Then Zebul turned on him and asked, “Now where is that big mouth of yours? Wasn’t it you that said, ‘Who is Abimelech, and why should we be his servants?’ The men you mocked are right outside the city! Go out and fight them!”
Виступив тодї Гаал поперед городян Сихемських назустріч Абимелехові;
So Gaal led the leading citizens of Shechem into battle against Abimelech.
І гнав його Абимелех перед собою нагінцем, і багацько вбитих полягло до самих міських воріт.
But Abimelech chased him, and many of Shechem’s men were wounded and fell along the road as they retreated to the city gate.
І остався Абимелех ув Арумі, а Зебул уганяв за Гаалом та його товаришами, й не було їм вже притулку в Сихемі.
Abimelech returned to Arumah, and Zebul drove Gaal and his brothers out of Shechem.
На завтра ж уранцї вийшов люд у поле (до бою), і донесено про се Абимелехові.
The next day the people of Shechem went out into the fields to battle. When Abimelech heard about it,
Узяв тодї він свій військовий люд, подїлив його на три купи, заляг у полі залягом, і скоро побачив, що люд виходить із міста, двинув проти них та й побив їх.
he divided his men into three groups and set an ambush in the fields. When Abimelech saw the people coming out of the city, he and his men jumped up from their hiding places and attacked them.
Між тим як Абимелех і віддїл, що був при йому, зайняли становище перед міськими воротами, два другі віддїли напали на всїх, що були в полі, та й повбивали їх.
Abimelech and his group stormed the city gate to keep the men of Shechem from getting back in, while Abimelech’s other two groups cut them down in the fields.
І бив Абимелех на город увесь той день та й звоював його, і повбивав людей, що там були, саме ж місто зруйнував і засїяв сіллю.
The battle went on all day before Abimelech finally captured the city. He killed the people, leveled the city, and scattered salt all over the ground.
Як же почули про се осадники замку Сихемського, кинулись вони в храмову твердиню Баалверита.
З'ясовано тодї Абимелехові, що всї осадники замчане Сихемські там укупі.
Someone reported to Abimelech that the citizens had gathered in the temple,
І пійшов Абимелех з усїм людом, що мав при собі, на Селмон-гору. Тут ухопив сокиру, нарубав галузя, підняв і закинув собі на плечі, і звелїв усїм військовим, що йшли за ним: Бачите, що я роблю, те й ви робіте!
so he led his forces to Mount Zalmon. He took an ax and chopped some branches from a tree, then put them on his shoulder. “Quick, do as I have done!” he told his men.
Тодї й усї військові, чоловік за чоловіком, нарубали галузя й пійшли за Абимелехом, накидали його кругом вежі та й спалили вежу вогнем, так що всї замчане Сихемські погинули, до тисячи душ чоловіків і жіноцтва.
So each of them cut down some branches, following Abimelech’s example. They piled the branches against the walls of the temple and set them on fire. So all the people who had lived in the tower of Shechem died — about 1,000 men and women.
Тодї двинув Абимелех у Тебез, обложив Тебез і звоював його.
Then Abimelech attacked the town of Thebez and captured it.
Посеред города ж та була утверджена башта. Туди повтїкали й чоловіки й жіноцтво й усї городяне, заперлись в їй та й повиходили на дах.
But there was a strong tower inside the town, and all the men and women — the entire population — fled to it. They barricaded themselves in and climbed up to the roof of the tower.
Абимелех метнувсь до башти, добувати її, й підійшов до дверей, щоб її підпалити.
Abimelech followed them to attack the tower. But as he prepared to set fire to the entrance,
Втім кинула одна жінка йому на голову відломок камення жорнового, та й проломила йому черепа.
a woman on the roof dropped a millstone that landed on Abimelech’s head and crushed his skull.
Зараз кликнув він на чуру свого, що носив зброю за ним, і звелїв йому: Вийми з піхви меча твого та й завдай менї смерть, щоб не мовляли про мене: Баба вбила його! Пробив його тодї чура, й він умер.
He quickly said to his young armor bearer, “Draw your sword and kill me! Don’t let it be said that a woman killed Abimelech!” So the young man ran him through with his sword, and he died.
Побачивши же Ізрайлитяне, що Абимелех мертвий, розійшлись по своїх домівках.
When Abimelech’s men saw that he was dead, they disbanded and returned to their homes.
Так відплатив Бог за злочин Абимелехові, що заподїяв батькові свойму, вбивши сїмдесят братів своїх.
In this way, God punished Abimelech for the evil he had done against his father by murdering his seventy brothers.