Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Був один чоловік із Раматаїм-Зофиму, з гір Ефраїмових, на ймя Елкан, син Ерохама, сина Ілійного, сина Тохового Зуфієнка, Ефраїмій:
І було в його дві жінки: одну звали Анна, другу Феннана. У Феннани були дїти, в Анни ж не було дїтей.
Elkanah had two wives, Hannah and Peninnah. Peninnah had children, but Hannah did not.
І ходив сей чоловік що року з домівки своєї до Силому, молитись перед Господом Саваотом**, і приносити жертви. Там були Ілїй, і два сини його Офнїй і Пинеес сьвященниками Господнїми.
Each year Elkanah would travel to Shiloh to worship and sacrifice to the LORD of Heaven’s Armies at the Tabernacle. The priests of the LORD at that time were the two sons of Eli — Hophni and Phinehas.
Що разу ж, як жертвував Елкана, давав жінцї своїй Феннанї і всїм її синам і дочкам по частинї жертівній;
On the days Elkanah presented his sacrifice, he would give portions of the meat to Peninnah and each of her children.
Аннї же давав окрему частину, бо любив її більше, хоч Господь зачинив її матїрне лоно.
Перекірниця ж її допікала їй гіркими речами, щоб їй досадити, що Господь зачинив лоно її.
So Peninnah would taunt Hannah and make fun of her because the LORD had kept her from having children.
Так бувало воно що року, скільки нї ходили вони до Господнього дому, завдає було їй жалю, а та плаче й не їсть.
Поспитав же чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і не їси і чого така сумна? Хиба ж я тобі не дорожчий за десять синів?
“Why are you crying, Hannah?” Elkanah would ask. “Why aren’t you eating? Why be downhearted just because you have no children? You have me — isn’t that better than having ten sons?”
Як же вони раз у Силомі попоїли та напились, піднялась Анна та й пійшла перед Господа; Ілїй же, сьвященник, седїв саме на ослонї коло дверей Господнього храму.
І молилась вона в своїй журбі Господеві і плакала гірко.
Hannah was in deep anguish, crying bitterly as she prayed to the LORD.
Та й обреклась таким обітом: Господи Саваот! коли змилосердишся над горем раби твоєї та й згадаєш мене і не забудеш раби твоєї та даси рабі твоїй музького пагоньця, дак я передам його Господеві: по ввесь вік його бритва не доторкнеться голови його.
Тим часом як вона так довго перед Господом молилась, Ілїй придивлявсь її устам;
As she was praying to the LORD, Eli watched her.
Анна ж промовляла тихцем, тільки губами ворушила, голосу ж її не чутно було, то ж Ілїй думав, що вона пяна.
Seeing her lips moving but hearing no sound, he thought she had been drinking.
От і рече до неї: Чи довго ще останеш пяною? Йди, витверезись.
“Must you come here drunk?” he demanded. “Throw away your wine!”
І відказала Анна: Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.
“Oh no, sir!” she replied. “I haven’t been drinking wine or anything stronger. But I am very discouraged, and I was pouring out my heart to the LORD.
Не вважай рабу твою за ледащу, бо я тільки з великої туги і печалї досї промовляла.
Don’t think I am a wicked woman! For I have been praying out of great anguish and sorrow.”
І відказав Ілїй: Іди з упокоєм; Бог Ізрайлів спевнить, про що ти його благала.
“In that case,” Eli said, “go in peace! May the God of Israel grant the request you have asked of him.”
І рече вона: Ой коли б же раба твоя та здобулась на твою ласку! От і пійшла собі молодиця, та й їла і не була вже більш сумна.
“Oh, thank you, sir!” she exclaimed. Then she went back and began to eat again, and she was no longer sad.
Назавтра вранцї рано поклонились вони перед Господом та й вернулись додому в Раму. Як же пригорнувсь тодї Елкана до жінки своєї, спогадав про неї Господь,
Samuel’s Birth and Dedication
The entire family got up early the next morning and went to worship the LORD once more. Then they returned home to Ramah. When Elkanah slept with Hannah, the LORD remembered her plea,
І як надійшла пора, Анна завагонїла та й вродила сина, і назвала його Самуїль: бо (казала): у Бога я випросила його.
Як ійшов же Елкана з усією родиною своєю знов, щоб принести Господеві рокову жертву і все, що він обіцяв,
The next year Elkanah and his family went on their annual trip to offer a sacrifice to the LORD and to keep his vow.
Не пійшла з ними Анна, кажучи свойму чоловікові: коли хлопця відлучу, тодї відведу його, щоб він явивсь перед Господом та й зіставсь там довіку.
І каже їй Елкана, чоловік її: Чини, як тобі лучче; седи дома, покіль відлучиш його. Дай тількі Господи, щоб слово твоє справдилось. От і зісталась молодиця дома та й годувала сина докіль не відлучила.
Як же відлучила, взяла вона його в дорогу, та ще й три бики та ефу муки й бурдюк вина, і прийшла до храму Господнього в Силом. Хлопець же був ще маленький.
І заколено бика, і привела мати хлопчика перед Ілїя.
After sacrificing the bull, they brought the boy to Eli.
І рече: Панотче, так правда, як живе душа твоя, я та жінка, що тут перед тобою стояла, благаючи Господа;
“Sir, do you remember me?” Hannah asked. “I am the very woman who stood here several years ago praying to the LORD.
Про се хлопятко благала я, і Господь ізглянувсь на моє благаннє, що заносила до його.
I asked the LORD to give me this boy, and he has granted my request.