Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І вийшов Давид ізвідти та й утїк у Адолламську печеру в горах. Довідавшись про се брати його і уся родина його, поприходили до його.
Давид ушёл из Гефа и скрылся в Адолламской пещере. Братья его и все родственники услышали, что он там, и пошли туда повидаться с ним.
І скупились коло його всякі злиденники й задовжені, й всякі невдоволені люде, і зробився їх отаманом, і пристало до його чоловіка з чотириста.
К Давиду собрались те, кто был в беде, все должники и те, кто был разочарован жизнью. Давид стал над ними начальником, и было с ним около четырёхсот человек.
І пійшов Давид ізвідти в Массифу в Моабі і прохав царя Моабійського: Чи не можна б моєму панотцеві і паніматцї моїй перебути в вас, покіль я знати му, що Господь удїє зо мною?
Оттуда Давид пошёл в Массифу Моавитскую и сказал царю Моавитскому: "Разреши отцу моему и матери моей остаться у тебя, пока я не узнаю, что сделает со мной Бог".
І помістив їх між прибічники царя Моабійського і жили вони при йому, докіль Давид пробував у тому сховку.
И оставил он родителей у царя Моавитского, и жили они там, пока Давид находился в укреплении.
Пророк же Гад сказав Давидові: Не сиди дальш у сїй рощілинї, а збирайся та йди в землю Юдину. І пійшов Давид та й прийшов у лїс Херет.
Но пророк Гад сказал Давиду: "Не оставайся в крепости. Иди в землю Иудейскую". И Давид ушёл оттуда и пришёл в лес Херет.
І довідався Саул, що Давид із людьми явився. А седїв Саул саме тодї у Гиві під дубом на згіррі, з списом у руцї, а всї його надвірні слуги стояли кругом його.
Саул услышал, что Давид и его люди были обнаружены. Он сидел тогда в Гиве под деревом на горе, с копьём в руке, и все слуги стояли вокруг него.
І каже Саул своїм слугам кругом себе: Слухайте, Беняминїї! чи то ж Ессеєнко дасть вам усїм і ниви й виноградники та й понаставляє вас тисячниками й сотниками,
Саул сказал слугам, окружавшим его: "Слушайте, сыны Вениаминовы! Неужели вы думаете, что сын Иессея Давид даст вам поля и виноградники, что он сделает вас тысячниками и начальниками над сотнями?
Що ви всї змовились проти мене і нїхто мене не сповістив, як мій син побратавсь із сином Ессея, і що нїхто не пожалував мене й не з'ясував менї, що мій син та підмовив проти мене раба мого, як се тепер показалось?
Поэтому все вы устраиваете заговор против меня! Никто из вас не сказал мне о моём сыне Ионафане, о том, что он заключил соглашение с сыном Иессея! Никто не сказал мне, что Ионафан подстрекал Давида и говорил ему напасть на меня! И Давид делает это сейчас!"
Озветься тодї Ідумій Доик, що стояв коло двораків Саулових: Бачив я, як Ессеєнко приходив до Ахимелеха Ахитувенка в Номві;
Там со слугами Саула стоял Доик Идумеянин. Он сказал: "Я видел, как сын Иессея приходил в Номву к священнику Ахимелеху, сыну Ахитува.
Той питав Господа про його, і харчі дав йому і меч Голіята Филистія.
Ахимелех молился Господу о Давиде, дал ему еды и отдал ему меч филистимлянина Голиафа".
І повелїв царь покликати до себе Ахимелеха, сина Ахитувового, сьвященника, й усю його родину, і сьвященників, що були в Номві. І всї вони зявились перед царем.
Тогда царь Саул велел привести к нему священника Ахимелеха, сына Ахитува, и всех его родственников, которые были священниками в Номве. И все они пришли к царю.
І промовив Саул: Слухай лишень, Ахитувенку! І відказав той: Слухаю, мій повелителю!
Саул сказал Ахимелеху: "Слушай меня сейчас, сын Ахитува". И тот ответил: "Да, господин мой".
І питає Саул: Чого ви, ти да Ессеєнко, проти мене змовились, що ти дав йому хлїба й меча і питав Бога про його, так щоб він виступив проти мене ворогом, як я тепер дознавсь?
И сказал ему Саул: "Почему ты сговорился с сыном Иессея против меня? Почему ты дал ему хлеб и меч и молился о нём Богу? А сейчас Давид восстал против меня и ждёт, чтобы напасть!"
І відказав Ахимелех цареві: Хто ж між усїма твоїми слугами так вірен, як Давид? Він же й царський зять, і повнить прикази твої, а в дому твойму в повазї.
Ахимелех ответил: "Давид очень предан тебе. Он преданнее любого из твоих слуг. Он твой зять и начальник твоих телохранителей, и вся семья твоя уважает его.
Хиба ж я вперше тепер питав Бога про його? Нї; нехай царь не винуватить раба свого й усю родину мою, бо раб твій не відав у сїй справі нїчого, нї малого нї великого.
Разве я прежде не молился Богу о Давиде? Не обвиняй меня и моих родственников. Мы — слуги твои, и я ничего не знаю о том, что происходит".
Царь же каже: Мусиш умерти, Ахимелеше, сам ти й увесь дім отця твого.
Но царь сказал: "Ахимелех, ты и все твои родственники должны умереть!",
І повелїв царь слугам, що стояли побіч його: Йдїте, повбивайте сьвященників Господнїх, бо й їх рука з Давидом, і не сповістили мене, хоч і знали, що він утїк. Слуги ж царські затялись ізняти руки на сьвященників Господнїх.
и приказал телохранителям, стоявшим возле него: "Идите и убейте священников Господа, потому что они тоже на стороне Давида. Они знали, что он убежал, но не сказали мне!" Но слуги царя отказались поднять руку на священников Господа.
І повелїв царь Доикові: Йди, повбивай сьвященників! І пійшов Ідумій Доик, та й повбивав сьвященників, і завдав смерть вісїмдесятьом і пятьом, що носили лняне оплїччє.
Тогда царь сказал Дойку: "Иди ты и убей священников". Доик пошёл и убил священников. В этот день было убито восемьдесят пять человек, носивших льняной ефод.
І Номву, сьвященниче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, і хлопят і немовлят, і коров й вівцї й осли, все повбивав.
Доик убил также всех жителей Номвы, города священников. Мечом своим он поразил всех мужчин, женщин, детей и младенцев и убил всех их коров, ослов и овец.
Тільки один син Ахимелехів Ахитувенків, на ймя Абіятар, утїк і пристав до Давидових людей.
Но Авиафар, сын Ахимелеха, сына Ахитува, спасся и присоединился к Давиду.
І сповістив Абіятар Давида: Саул побив сьвященники Господнї!
Авиафар рассказал Давиду, как Саул убил священников Господа.
І сказав Давид Абіятарові: Я знав се ще тодї, коли Ідумій Доик там був, що він се виявить Саулові. Я винуватий за всї душі дому отця твого.
И сказал Давид Авиафару: "Я видел в тот день там Дойка Идумеянина. Я знал, что он донесёт Саулу! Я виновен в смерти всей семьи твоего отца.