Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І сповіщено Давида: Филистії облягли Кеїль та й жакують гумна.
Давиду сказали: "Посмотри, филистимляне напали на Кеиль и грабят зерно с токов".
І спитав Давид Господа: Чи йти менї бити тих Филистіїв? І відказав Господь Давидові: Йди та побий Филистіїв й визволь Кеїль.
Давид спросил Господа: "Должен ли я пойти и сразиться с этими филистимлянами?" Господь ответил: "Да, пойди и сразись с филистимлянами, и спаси Кеиль".
Давидові ж люде спротивились йому: чи ми ж тут в Юдеї не тремтимо з ляку? ато б ще нам ійти на військо Филистіїв!
Но люди Давида сказали ему: "Мы боимся даже здесь в Иудее. Ты только подумай, что будет, если мы пойдём против армии филистимлян!"
І поспитав Давид Господа вдруге; і Господь подав йому звістку і сказав: Збирайсь і йди в Кеїль, бо подам Филистіїв тобі на поталу.
Тогда Давид снова спросил Господа, и Господь ответил ему: "Иди в Кеиль, и Я помогу тебе разбить филистимлян".
І пійшов Давид із людьми своїми в Кеїль, ударив на Филистіїв, позаймав усю скотину в їх, та й завдав їм тяжке побоїще, і вибавив Давид осадників Кеїльських.
Давид пошёл со своими людьми в Кеиль, и они сразились с филистимлянами. Они нанесли филистимлянам крупное поражение и угнали их скот, и Давид спас жителей Кеиля.
Як же втїк Абіятар Ахимеленко до Давида в Кеїль, то принїс із собою й ефода.
Когда Авиафар, сын Ахимелеха, бежал к Давиду, он принёс с собой ефод.
І переказано Саулові, що Давид у Кеїлї, і каже Саул: Бог видав його менї в руки, бо, ввійшовши в город з ворітьми й засовами, він себе замкнув.
Саулу донесли, что Давид находится в Кеиле, и он сказал: "Бог предал его в мои руки! Давид сам запер себя, потому что зашёл в город с воротами и запорами".
І повелїв Саул готовитись усьому людові в поход, щоб двинути проти Кеїля та й облягти Давида й його людей.
И созвал Саул свою армию на войну, чтобы идти к Кеилю и напасть на Давида и его людей.
Довідавшися ж Давид, що Саул кує на його лихо, сказав сьвященникові Абіятарові: принеси ефода сюди.
Когда Давид узнал, что задумал против него Саул, он сказал священнику Авиафару: "Принеси ефод".
І молився Давид: Господи, Боже Ізраїлїв! раб твій довідався, що Саул завзявся двинути проти Кеїля, щоб через мене зруйнувати місто.
И сказал Давид: "Господи, Бог Израиля, я услышал, что Саул хочет прийти в Кеиль и разрушить город из-за меня.
Чи городяне Кеїля не віддадуть мене в руки його? чи прийде сюди Саул, як прочув раб твій? Господи, Боже Ізраїлїв, сповісти про се раба твого. І відказав Господь: прийде.
Так ли это? Придёт ли сюда Саул? И выдадут ли жители Кеиля меня в руки Саула? Господи, Бог Израиля, ответь рабу твоему!" Господь ответил: "Придёт".
І каже Давид: Чи видадуть городяне Кеїльські Саулові мене й моїх людей? І відказав Господь: Видадуть.
Давид снова спросил: "Отдадут ли жители Кеиля меня и людей моих в руки Саула?" Господь ответил: "Отдадут".
Тодї зібрався Давид із людьми своїми, до шістьох сот чоловіка, і покинули Кеїль, та й тулились там і сям навкруги. Як же Саулові сказано, що Давид утїк із Кеїля, понехав він свій поход.
Тогда Давид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеиль и переходили с одного места на другое. Но когда Саулу донесли, что Давид бежал из Кеиля, он не пошёл туда.
Давид же державсь у пустинї на неприступних місцях, а опісля по горах у пустинї Зиф, а Саул, знай, шукав його, та Бог не подав його на поталу йому.
Давид ушёл в пустыню и находился там в укреплениях, а затем пошёл на гору в пустыне Зиф. Саул же искал его день за днём, но Господь не предал Давида в его руки.
І видїв Давид, що Саул вийшов чигати на його душу; був же тодї Давид у пустинї Зиф у лїсї.
Находясь в лесу в пустыне Зиф, Давид узнал, что Саул вышел, чтобы убить его.
Син же Саулів Йонатан вибравсь та й прийшов до Давида в лїс і укріпив його надїєю на Бога,
Но сын Саула Ионафан пришёл к Давиду в лес и укрепил его веру в Бога.
І говорив йому: Не лякайся, бо рука панотця мого Саула не попаде тебе; нї! ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі; се знає й панотець мій Саул.
Ионафан сказал Давиду: "Не бойся. Мой отец Саул не сделает тебе ничего. Ты станешь царём Израиля, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец знает это".
І постановили вони знов умову перед Господом, і оставсь Давид у лїсї, а Йонатан пійшов додому.
И они оба заключили соглашение перед Господом. Ионафан пошёл домой, а Давид остался в лесу.
Зифяне ж прийшли до Саула в Гиву та й кажуть: Давид ховається в нас по неприступних місцях, в лїсї, на верху гори Гахила, що направо від Есимону;
Зифеи пришли к Саулу в Гиву и сказали ему: "Давид прячется у нас в неприступных местах в лесу на холме Гахила, на юге от Иесимона.
Оце ж, коли схочеш, царю, надійти туди, то приходь; се вже наше буде дїло, видати його цареві.
Приходи, царь, когда пожелаешь, а нашим делом будет предать его в твои руки".
І відказав їм Саул: Нехай благословить вас Господь, що ви пожалували мене.
И ответил им Саул: "Благословит вас Господь за то, что вы помогаете мне.
Ну, так ідїте ж та впевнїтесь боржій про його сховище, де є нога його, бо менї кажуть, що він дуже хитрий;
Идите и разведайте больше о нём. Узнайте, где он находится и кто видел его там. Мне сказали, что он очень хитёр и хочет провести меня.
І вивідайте про його таємні кутки, де він ховається, і принесїте менї надїйню звістку, тодї й я пійду з вами, й коли він у сїй землї, так я шукати му його по всїх тисячах Юдиних.
Высмотрите все места, в которых скрывается Давид, а затем возвратитесь и расскажите мне обо всём. Тогда я пойду с вами, и если Давид там, то я найду его, даже если мне придётся искать его во всех семьях Иудеи".
І вибрались вони перед Саулом й пійшли в Зиф. Давид же був як раз тодї з людьми своїми в Маон-пустинї, у степу, на право від Есимону.
И зифеи пошли в Зиф раньше Саула. Давид же со своими людьми находился в пустыне Маон, на юге от Иесимона.
Як вийшов Саул з людьми своїми шукати його, переказано про се Давидові, і він перейшов до тієї скелї, що в пустинї Маон. І довідавсь Саул про се, та й погнавсь у Маон-пустиню за Давидом.
Саул со своими людьми пошёл искать его. Но Давида предупредили об этом, и он перешёл к скале в пустыне Маон. Услышав об этом, Саул отправился туда на поиски Давида.
І йшов Саул по цїм боцї, а Давид із людьми своїми по тім боцї гори. І коли Давид намагався вивинутись Саулові, Саул же з людьми своїми силкувавсь обійти Давида й його людей, щоб їх захопити в руки,
Саул шёл с одной стороны горы, а Давид и его люди на другой стороне горы торопились уйти от Саула, и Саул со своими людьми обходил гору, чтобы захватить их.
Саме тодї несподївано прибув післанець до Саула з такою вістю: Спішись і приходь, бо Филистії напали на землю!
Тогда к Саулу пришёл вестник и сказал: "Торопись и приходи! Филистимляне напали на нас!"