Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
І вмер Самуїл, і зібравсь увесь Ізраїль та й оплакував його, і поховали його в дому його в Рамі. А Давид зібравсь та й пійшов у пустиню Фаран.
Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї.
David and the Wife of Nabal
Now there was a man in Maon whose business was in Carmel, and the man was very rich. He had three thousand sheep and a thousand goats. And he was shearing his sheep in Carmel.
Now there was a man in Maon whose business was in Carmel, and the man was very rich. He had three thousand sheep and a thousand goats. And he was shearing his sheep in Carmel.
Звали його на ймя Набал, а жінку його Абигея. Була вона собі молодиця з добрим розумом і хороша вродою, чоловік же був жорсткий та злющий; він походив з роду Калеба.
The name of the man was Nabal, and the name of his wife Abigail. And she was a woman of good understanding and beautiful appearance; but the man was harsh and evil in his doings. He was of the house of Caleb.
Почувши ж Давид у пустинї, що Набал стриже вівцї свої,
When David heard in the wilderness that Nabal was shearing his sheep,
Послав десяток людей своїх і сказав: Ійдїть на Кармел, удайтесь до Набала і поздоровіте його від мене,
David sent ten young men; and David said to the young men, “Go up to Carmel, go to Nabal, and greet him in my name.
Та й промовте так: Щасти тобі, доле, й родинї твоїй і всьому твойму.
And thus you shall say to him who lives in prosperity: ‘Peace be to you, peace to your house, and peace to all that you have!
Прочув я оце, що в тебе стриговини. Вівчарі твої пробували поблизу нас; ми не знущались із них, і не пропадало в них нїщо, поки вони на Кармелї були.
Now I have heard that you have shearers. Your shepherds were with us, and we did not hurt them, nor was there anything missing from them all the while they were in Carmel.
Поспитай тільки в твоїх людей, вони тобі скажуть; і так нехай знайдуть слуги твої ласку в очах твоїх, ми ж прийшли в добрий час; дай же твоїм рабам і синові твойму Давидові, що в тебе тепер під рукою.
І прийшли Давидові люде, і висказали всї отті слова в імя Давидове, та й умовкли.
So when David’s young men came, they spoke to Nabal according to all these words in the name of David, and waited.
Набал же відказав Давидовим слугам так: Хто такий Давид і хто такий Ессей? Сими часами багацько постало таких слуг, що втїкають від панів своїх;
Then Nabal answered David’s servants, and said, “Who is David, and who is the son of Jesse? There are many servants nowadays who break away each one from his master.
Не вже ж би то менї та взяти мій хлїб, мою воду й моє мясиво, що приладив про моїх постригачів, та й пооддавати людям, що не знаю не відаю, звідкіля вони взялись?
І вернулись люде Давидові назад, прийшли додому та й переказали йому всї слова отті.
So David’s young men turned on their heels and went back; and they came and told him all these words.
І повелїв Давид своїм людям: Підперезуй кожен меча свого. І попідперізували вони мечі свої, та й Давид підперезав меча свого, й пійшли вони за приводом Давидовим до чотирьох сот чоловіка потуги, двістї ж остались при саквах в обозї.
Then David said to his men, “Every man gird on his sword.” So every man girded on his sword, and David also girded on his sword. And about four hundred men went with David, and two hundred stayed with the supplies.
Тим часом один зі слуг передав Абигеї, жінцї Набаловій, звістку: оце присилав Давид із пустинї посли привітати нашого пана, та він відправив їх нечемно;
Люде ж сї вельми добрі до нас; не зневажали нас і нїщо в нас нїде не дїлось як були ми з ними, покіль ми в полі обертались;
But the men were very good to us, and we were not hurt, nor did we miss anything as long as we accompanied them, when we were in the fields.
Були вони охороною нашою й в день і в ночі, докіль ми пасли вівцї поблизу їх;
They were a wall to us both by night and day, all the time we were with them keeping the sheep.
Тим подумай і розваж, що маєш тепер чинити, бо певно грозить від них біда нашому панові й всїй господї його; а він такий злющий, що з ним шкода й говорити.
І взяла Абигея хутенько двістї боханцїв, два бурдюки вина, пятеро зготовлених овечат, наложила на осли,
Then Abigail made haste and took two hundred loaves of bread, two skins of wine, five sheep already dressed, five seahs of roasted grain, one hundred clusters of raisins, and two hundred cakes of figs, and loaded them on donkeys.
Та й звелїла своїм людям, не сказавши нїчого чоловікові: Йдїть поперед мене, я йти му за вами слїдом.
And she said to her servants, “Go on before me; see, I am coming after you.” But she did not tell her husband Nabal.
Тим же часом, як вона їхала на ослї з гори, несподївано показався Давид із людьми своїми зустріч неї, так що вона з ними зіткнулась.
So it was, as she rode on the donkey, that she went down under cover of the hill; and there were David and his men, coming down toward her, and she met them.
Давид же сказав собі навперід: Шкода було менї стерегти майно його в пустинї, так що нїщо з усього добра його не пропало; він віддячує менї злом за добро.
Now David had said, “Surely in vain I have protected all that this fellow has in the wilderness, so that nothing was missed of all that belongs to him. And he has repaid me evil for good.
Нехай же те й те вдїє Бог з ворогами Давидовими, коли я з усього добра його зоставлю до завтра й того, що мочить на стїну!
May God do so, and more also, to the enemies of David, if I leave one male of all who belong to him by morning light.”
Як же загледїла Абигея Давида, зоскочила вона з осла, та й розпростерлась на землї ниць перед Давидом;
Now when Abigail saw David, she dismounted quickly from the donkey, fell on her face before David, and bowed down to the ground.
Потім упала йому в ноги, та й промовила: На менї лежить вина, пане мій; дозволь твоїй рабинї озватись перед тобою, й прихили ухо твоє до слова рабинї твоєї!
Нехай же мій пан не уважає на такого злого чоловіка, на Набала, бо як зветься він, такий й він. Набал зветься він і дурнота його з ним. Я ж, твоя рабиня, не бачила людей мого пана, що ти прислав їх.
Тепер же, мій пане, як певно те, що живе Господь і ти живеш, Господь з'упинив тебе впасти в крівавий гріх і здержав руку твою від пімсти; а тепер нехай стануть вороги твої як Набал, і всї, хто задумав заподїяти зло панові мойму.
Оце ж сей гостинець, що принесла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.
And now this present which your maidservant has brought to my lord, let it be given to the young men who follow my lord.
Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господнї, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.
Please forgive the trespass of your maidservant. For the Lord will certainly make for my lord an enduring house, because my lord fights the battles of the Lord, and evil is not found in you throughout your days.
Коли б який чоловік піднявсь тебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.
Yet a man has risen to pursue you and seek your life, but the life of my lord shall be bound in the bundle of the living with the Lord your God; and the lives of your enemies He shall sling out, as from the pocket of a sling.
І коли Господь учинить на мойму панї все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князї над Ізраїлем,
And it shall come to pass, when the Lord has done for my lord according to all the good that He has spoken concerning you, and has appointed you ruler over Israel,
То нехай се не буде серцю пана мого на каяннє й неспокій совістї, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.
that this will be no grief to you, nor offense of heart to my lord, either that you have shed blood without cause, or that my lord has avenged himself. But when the Lord has dealt well with my lord, then remember your maidservant.”
І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогоднї зустріч мене.
Then David said to Abigail: “Blessed is the Lord God of Israel, who sent you this day to meet me!
Благословен і розум твій, і ти благословенна, що зупинила мене сьогоднї, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.
And blessed is your advice and blessed are you, because you have kept me this day from coming to bloodshed and from avenging myself with my own hand.
От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподїяти зло тобі, коли б ти не встигла менї зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стїну.
For indeed, as the Lord God of Israel lives, who has kept me back from hurting you, unless you had hurried and come to meet me, surely by morning light no males would have been left to Nabal!”
І прийняв Давид від неї, що вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.
So David received from her hand what she had brought him, and said to her, “Go up in peace to your house. See, I have heeded your voice and respected your person.”
Як вернулась Абигея до Набала, аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нїчогісїнько, покіль настав ранок.
Now Abigail went to Nabal, and there he was, holding a feast in his house, like the feast of a king. And Nabal’s heart was merry within him, for he was very drunk; therefore she told him nothing, little or much, until morning light.
Уранцї ж, як вийшов хміль із голови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.
So it was, in the morning, when the wine had gone from Nabal, and his wife had told him these things, that his heart died within him, and he became like a stone.
І ледві минуло днїв десять, убив Господь Набала, й він умер.
Then it happened, after about ten days, that the Lord struck Nabal, and he died.
Як прочув Давид, що Набал умер, сказав так: Благословен Господь, що відплатив за мою зневагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.
So when David heard that Nabal was dead, he said, “Blessed be the Lord, who has pleaded the cause of my reproach from the hand of Nabal, and has kept His servant from evil! For the Lord has returned the wickedness of Nabal on his own head.”
And David sent and proposed to Abigail, to take her as his wife.
And David sent and proposed to Abigail, to take her as his wife.
І прийшли Давидові слуги до Абигеї в Кармель і промовили так: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
When the servants of David had come to Abigail at Carmel, they spoke to her saying, “David sent us to you, to ask you to become his wife.”
Вона піднялась, потім припала ниць ід землї й промовила: Отсе рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана мого.
Then she arose, bowed her face to the earth, and said, “Here is your maidservant, a servant to wash the feet of the servants of my lord.”
І зібралась Абигея хутенько та й сїла на осла свого; так само й пятеро дївчат з її прислуги, й прибула вона слїдом за посланцями Давидовими та й зробилась йому жінкою.
І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.
David also took Ahinoam of Jezreel, and so both of them were his wives.