Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І вмер Самуїл, і зібравсь увесь Ізраїль та й оплакував його, і поховали його в дому його в Рамі. А Давид зібравсь та й пійшов у пустиню Фаран.
Самуил умер, и все израильтяне собрались, чтобы выразить свою печаль. Они похоронили Самуила в его доме в Раме. А Давид спустился к пустыне Фаран.
Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї.
В Маоне жил один очень богатый человек. У него было три тысячи овец и тысяча коз. Этот человек стриг своих овец в Кармиле.
Звали його на ймя Набал, а жінку його Абигея. Була вона собі молодиця з добрим розумом і хороша вродою, чоловік же був жорсткий та злющий; він походив з роду Калеба.
Имя того человека — Навал. Он был из рода Халева. Жену Навала звали Авигея. Она была умная и красивая женщина, а Навал был человек жестокий и нечестный.
Почувши ж Давид у пустинї, що Набал стриже вівцї свої,
Давид был в пустыне, когда услышал, что Навал стрижёт своих овец.
Послав десяток людей своїх і сказав: Ійдїть на Кармел, удайтесь до Набала і поздоровіте його від мене,
Давид послал к Навалу десять юношей и сказал им: "Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени".
Та й промовте так: Щасти тобі, доле, й родинї твоїй і всьому твойму.
Давид велел им передать Навалу следующее: "Мир тебе! Мир семье твоей! И мир всему, что принадлежит тебе!
Прочув я оце, що в тебе стриговини. Вівчарі твої пробували поблизу нас; ми не знущались із них, і не пропадало в них нїщо, поки вони на Кармелї були.
Я слышал, что у тебя сейчас стригут овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их и ничего у них не забирали, когда они находились в Кармиле.
Поспитай тільки в твоїх людей, вони тобі скажуть; і так нехай знайдуть слуги твої ласку в очах твоїх, ми ж прийшли в добрий час; дай же твоїм рабам і синові твойму Давидові, що в тебе тепер під рукою.
Спроси слуг твоих, и они скажут тебе, что это правда. Будь же и ты добр к моим юношам, потому что они пришли в доброе время. Дай им, что можешь. Сделай это для меня, сына твоего Давида".
І прийшли Давидові люде, і висказали всї отті слова в імя Давидове, та й умовкли.
И пошли люди Давида к Навалу, и передали ему слова Давида.
Набал же відказав Давидовим слугам так: Хто такий Давид і хто такий Ессей? Сими часами багацько постало таких слуг, що втїкають від панів своїх;
Но Навал ответил: "Кто такой Давид? Кто такой сын Иессея? Сейчас стало много рабов, убегающих от своих господ.
Не вже ж би то менї та взяти мій хлїб, мою воду й моє мясиво, що приладив про моїх постригачів, та й пооддавати людям, що не знаю не відаю, звідкіля вони взялись?
У меня есть хлеб и вода. У меня есть мясо, которое я приготовил для людей, которые стригут моих овец. Но я не отдам это людям, пришедшим неизвестно откуда!"
І вернулись люде Давидові назад, прийшли додому та й переказали йому всї слова отті.
Люди Давида вернулись назад и передали Давиду слова Навала.
І повелїв Давид своїм людям: Підперезуй кожен меча свого. І попідперізували вони мечі свої, та й Давид підперезав меча свого, й пійшли вони за приводом Давидовим до чотирьох сот чоловіка потуги, двістї ж остались при саквах в обозї.
Тогда Давид сказал им: "Опояшьтесь своими мечами!" И все опоясались мечами своими, и пошли за Давидом около четырёхсот человек, а двести остались при обозе.
Тим часом один зі слуг передав Абигеї, жінцї Набаловій, звістку: оце присилав Давид із пустинї посли привітати нашого пана, та він відправив їх нечемно;
Один из слуг сказал жене Навала Авигее: "Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но Навал обошёлся с ними грубо.
Люде ж сї вельми добрі до нас; не зневажали нас і нїщо в нас нїде не дїлось як були ми з ними, покіль ми в полі обертались;
Эти люди были очень добры к нам. Они не обижали нас, и ничего не пропало у нас за всё время, пока мы находились в поле рядом с ними.
Були вони охороною нашою й в день і в ночі, докіль ми пасли вівцї поблизу їх;
Люди Давида охраняли нас и днём и ночью! Они были охраной для нас всё время, когда мы пасли стада возле них.
Тим подумай і розваж, що маєш тепер чинити, бо певно грозить від них біда нашому панові й всїй господї його; а він такий злющий, що з ним шкода й говорити.
Сейчас подумай и реши, что делать. Навал поступил глупо! И теперь страшная беда угрожает нашему господину и всему его дому, но он человек злой, и никто не может говорить с ним".
І взяла Абигея хутенько двістї боханцїв, два бурдюки вина, пятеро зготовлених овечат, наложила на осли,
Авигея, не теряя времени, взяла двести булок хлеба, два сосуда с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареных зёрен, сто связок изюма и двести связок фиг и навьючила на ослов.
Та й звелїла своїм людям, не сказавши нїчого чоловікові: Йдїть поперед мене, я йти му за вами слїдом.
Затем она сказала своим слугам: "Идите впереди меня, а я пойду следом". А мужу своему она ничего не сказала.
Тим же часом, як вона їхала на ослї з гори, несподївано показався Давид із людьми своїми зустріч неї, так що вона з ними зіткнулась.
Когда Авигея, сидя на осле, спускалась с горы, Давид и его люди поднимались ей навстречу, и она встретилась с ними.
Давид же сказав собі навперід: Шкода було менї стерегти майно його в пустинї, так що нїщо з усього добра його не пропало; він віддячує менї злом за добро.
Перед тем как Давид встретил Авигею, он сказал: "Напрасно я охранял в пустыне всё имущество этого человека, чтобы у него ничего не пропало. Он платит мне злом за добро.
Нехай же те й те вдїє Бог з ворогами Давидовими, коли я з усього добра його зоставлю до завтра й того, що мочить на стїну!
Пусть Бог накажет меня, если до завтрашнего утра я оставлю в живых хоть одного из мужчин в семье Навала".
Як же загледїла Абигея Давида, зоскочила вона з осла, та й розпростерлась на землї ниць перед Давидом;
Когда Авигея увидела Давида, то быстро сошла с осла и пала перед ним, поклонившись лицом до самой земли.
Потім упала йому в ноги, та й промовила: На менї лежить вина, пане мій; дозволь твоїй рабинї озватись перед тобою, й прихили ухо твоє до слова рабинї твоєї!
Она упала к ногам Давида и сказала: "Господин мой, пусть вина за то, что произошло, будет на мне одной. Позволь мне сказать тебе и выслушай рабу твою.
Нехай же мій пан не уважає на такого злого чоловіка, на Набала, бо як зветься він, такий й він. Набал зветься він і дурнота його з ним. Я ж, твоя рабиня, не бачила людей мого пана, що ти прислав їх.
Я не видела людей, которых ты присылал. Господин мой, не обращай внимания на этого злого человека, потому что каково имя его, таков и он. Его имя означает "Глупый", и он действительно глуп.
Тепер же, мій пане, як певно те, що живе Господь і ти живеш, Господь з'упинив тебе впасти в крівавий гріх і здержав руку твою від пімсти; а тепер нехай стануть вороги твої як Набал, і всї, хто задумав заподїяти зло панові мойму.
Господь удержал тебя от убийства невинных людей. И как жив Господь, и ты жив, пусть все твои враги и все замышляющие зло против тебя, станут такими, как Навал.
Оце ж сей гостинець, що принесла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.
Позволь мне отдать твоим людям дары, которые я принесла моему господину.
Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господнї, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.
Прости мне вину мою. Я знаю: Господь сделает род твой сильным и много царей выйдет из твой семьи, ибо ты ведёшь войны Господа. Люди никогда не найдут ничего плохого в тебе во всю твою жизнь!
Коли б який чоловік піднявсь тебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.
Если кто станет преследовать тебя, чтобы убить, Господь, Бог твой, спасёт твою жизнь! А жизни врагов твоих Господь бросит, как камни из пращи!
І коли Господь учинить на мойму панї все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князї над Ізраїлем,
Господь обещал сделать много добра господину моему. И Господь сдержит Свои обещания. Он поставит тебя вождём над Израилем.
То нехай се не буде серцю пана мого на каяннє й неспокій совістї, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.
И не будет у тебя на совести убийства невинных людей. Ты не попадёшь в эту ловушку. Господь принесёт тебе успех, и ты вспомнишь рабу твою".
І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогоднї зустріч мене.
Давид ответил Авигее: "Хвала Господу, Богу Израиля. Хвала Богу за то, что послал тебя ко мне навстречу.
Благословен і розум твій, і ти благословенна, що зупинила мене сьогоднї, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.
Бог благословляет тебя за разум твой и за то, что удержала меня сегодня от убийства невинных людей.
От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподїяти зло тобі, коли б ти не встигла менї зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стїну.
Но, верно, как жив Господь, Бог Израиля, если бы ты не поспешила и не вышла мне навстречу, то ни один мужчина в семье Навала не дожил бы до завтрашнего утра".
І прийняв Давид від неї, що вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.
Затем Давид принял дары из рук Авигеи и сказал ей: "Иди домой с миром. Я выслушал твою просьбу и сделаю всё, что ты просишь".
Як вернулась Абигея до Набала, аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нїчогісїнько, покіль настав ранок.
Когда Авигея вернулась к Навалу, он был дома, и в доме его был пир, подобный царскому. Навал был весел и очень пьян. И Авигея не сказала ему ни слова до самого утра.
Уранцї ж, як вийшов хміль із голови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.
А утром, когда Навал отрезвился, жена всё ему рассказала. И упало у него сердце, и стал он, как камень.
І ледві минуло днїв десять, убив Господь Набала, й він умер.
Дней через десять Господь поразил Навала, и он умер.
Як прочув Давид, що Набал умер, сказав так: Благословен Господь, що відплатив за мою зневагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.
Когда Давид услышал о смерти Навала, то сказал: "Благословен Господь! Навал оскорбил меня. Но Господь удержал меня от преступления. Он обратил злобу Навала на его же голову". Затем Давид отправил послов к Авигее сказать, что он просит её стать его женой.
І прийшли Давидові слуги до Абигеї в Кармель і промовили так: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
Слуги Давида пришли в Кармил и сказали Авигее: "Давид послал нас за тобой. Он хочет, чтобы ты стала его женой".
Вона піднялась, потім припала ниць ід землї й промовила: Отсе рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана мого.
Авигея поклонилась лицом до земли и сказала: "Я раба твоя. Я готова быть твоей служанкой и омывать ноги слуг моего господина".
І зібралась Абигея хутенько та й сїла на осла свого; так само й пятеро дївчат з її прислуги, й прибула вона слїдом за посланцями Давидовими та й зробилась йому жінкою.
Авигея поспешно собралась, села на осла и в сопровождении пяти служанок отправилась с послами Давида и стала его женой.
І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.
Давид женился и на Ахиноаме из Изрееля. И обе они были его жёнами.